Україна

Мова у повсякденному житті та ідентичність: КМІС провів опитування серед українців

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 41% українців розмовляють тільки українською. Водночас 95% респондентів свою ідентичність повязують з українською національністю. Детальніше читайте далі.

Джерело: bbc.com

КМІС провів дослідження у грудні 2022 року. Всього взяло участь 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території підконтрольній Україні.

Результати продемонстрували різке зростання використання української мови в усіх сферах повсякденного життя.

Мова у повсякденному житті

  • 41% респондентів спілкуються тільки українською;
  • 17% розмовляють українською «у більшості ситуацій»;
  • 6% говорять тільки російською;
  • 9% − переважно російською;
  • 24% вживають обидві мови.

Водночас на сході спостерігається тенденція до збільшення використання української мови. Хоча на півдні україномовних людей (29%) більше, ніж російськомовних (27%).

Мова в родині

  • 50% опитаних спілкують вдома з родиною тільки українською;
  • 12% – переважно українською;
  • 19% – обома мовами порівну;
  • 16% – тільки або переважно російською;
  • 2% – іншими мовами.

Мова на роботі чи навчанні

  • на роботі використовують українську 50% опитаних, а російську – 4%;
  • переважно українською говорять 18%, а переважно російською – 7%;
  • використовують обидві мови 19%.

Мова в Інтернеті

  • 26% опитаних користуються тільки українською та переважно нею;
  • 2% – тільки російською, а 4% – переважно російською;
  • 38% використовують обидві мови;
  • 10% користуються «іншою» мовою – англійською.

Важливість української та російської мов

  • 58% респондентів вважають російську мову неважливою;
  • з тих, хто вважає російську мову важливою, указали на її ролі: «мови, яку в Україні майже всі розуміють» та «мови більшості людей у східних областях України»;
  • українську мову вважав неважливою 1% опитаних;
  • а ті, хто вважає українську важливою, називають її роль як державної мови (76%), «основи незалежності України» (32%) та «мови, яка об’єднує українське суспільство» (23%);

Мовна ситуація в Україні в перспективі

  • 80% респондентів висловилися за переважну україномовність;
  • 15% – за двомовність.
  • більшість мешканців сходу та заходу (66%) та ті, хто говорить російською мовою (57%) підтримують перевагу української в усіх сферах.

Вплив держполітики в мовній сфері

  • За варіант «сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя» висловились 66%;
  • «вирішити питання щодо статусу російської мови» назвали пріоритетним 6%;
  • 17% вибрали захист прав національних меншин.

Використання мов у держустановах

  • 82% опитаних вважають, що в державних установах працівники мають спілкуватися із відвідувачами українською мовою;
  • визнають право на вибір відвідувача 11% респондентів;
  • 4% вважають, що вибирати мову мають працівники установ.

Мова у приватній сфері обслуговування

  • 63% респондентів вважають, що працівники зобов’язані відповідати українською мовою тим відвідувачам, які нею до них звертаються;
  • 25% думають інакше – працівники можуть відповідати, як їм зручніше.

Ідентичність

  • Себе пов’язують з українською національністю 95% респондентів, з російською – менш як 2%, з українською й російською – 1%, з якоюсь іншою – 2%;
  • 89% опитаних себе назвали «тільки українцями», 0,6% – «тільки росіянами»; а решта вибрали змішані з різним співвідношенням компонентів (здебільшого з перевагою українського).

Читайте також:

Критерії визначеності національності

Поміж критеріїв були наступні: спадковий (за національністю батьків або одного з батьків), громадянський («за країною, в якій живу»), мовний («за мовою, якою розмовляю») та атитюдний («за моїм ставленням до цієї національності»).

  • 48% респондентів обрали спадковий критерій;
  • 36% – громадянський;
  • 3% – мовний;
  • 7% атитюдний.
Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Євген Коновальчук

Новинний редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Студент Запорізької Біблійної Семінарії. Навчався в Запорізькому національному університеті на факультеті "Журналістика", спеціальність "Видавнича справа та редагування".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button