Блог Себастьяна Тегзи

Про український націоналізм та Євангельську Церкву в Україні

В Радянському Союзі будь-які прояви української національної самобутності таврувались як буржуазний націоналізм. Радянська пропаганда усіляко демонізувала національно-визвольні змагання українців. І що найважливіше вся радянська система намагалась установити контроль над сумлінням людини й усіма силами прищеплювала їй почуття провини за будь-які прояви національної свідомості. І найсумніше в цьому всьому є те, що одним з інструментів цієї політики була використана Євангельська Церква.

Ще донедавна ти був змушений почуватися в євангельському середовищі наче якимось фриком, якщо ти вболівав за перехід на українську мову в богослужінні, християнській літературі, піснях та читанні Святого Письма тощо. Тобі одразу шили «націоналізм» і ти отримував імідж одіозної персони. І це в Україні, друзі, в Україні. За таких умов, погодьтеся, ти інстинктивно тисячу разів подумаєш, перш ніж вирішиш порушувати подібні питання. І в цьому є одна кричуща несправедливість.

Ну, перше, це перекручена мораль. Що відбувається? Вас нахабно змушують почуватися винним за те, що насправді є гідним похвали. А друге, це нечуване лицемірство. Розсудіть самі. Російська пиха стирчить з усіх отворів, а вони нас ганьбують за наш «націоналізм». Я вже писав про це раніше. Про це нахабне барське плече, хай би його недоля зламала. Повсюди в Україні на кожному кроці в церквах вживається російська мова і це, бачте, нормально. Як же інакше? Але якщо ти просуваєш українську – «націоналіст».

Моя думка коротка і проста: ганьбування «націоналізму» – це не аполітичність, а інструмент радянської політики. І Євангельска Церква, на жаль, довгий час була її заручником та інструментом, тільки приодягнена в духовні шати. І мене не може не радувати, що українські євангельські християни нарешті звільняються від цієї ролі. А всі російські горе-богослови та (не)аполітичні віруючі хай би краще зараз помовчали, а не висловлювали жалі, що українські пастори впадають в «націоналізм». Просто змиріться, що інші народи мають таке саме право на власну самобутність.

Читайте також:

N.B. Це зайве, але все ж зазначу, що нічого проти російської мови та росіян як таких не маю. Вірю в рівність усіх націй та народів перед Богом. Однак маніпуляцію сумлінням зневажаю. Не росіянам і російськомовним християнам докоряти нам за український «націоналізм». Займіться радше, друзі, виправленням свого барського плеча, а ми зі своїми проблемами з Божою ласкою якось дамо раду.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Себастьян Тегза

Народився 1981-го року на Закарпатті. Одружений. Батько трьох дітей. Бакалавр соціології та богослів'я. В минулому священнослужитель Греко-Католицької Церкви. Сьогодні член Євангельської Церкви Святої Трійці в м. Хуст. Початкуючий письменник.

Схожі статті

5 Коментарів

  1. “Це зайве, але все ж зазначу, що нічого проти російської мови та росіян як таких не маю.”
    Звичайно, проти російської мови – як такої і я не маю нічого. А от до росіян – як народу і нації – маю великі та серйозні й обґрунтовані претензії.
    Це саме вони – їх ординсько-(недо)імперська країна, починаючи від 2014 р. і далі, а особливо – з 24.02.2022 р., здійснюють варварську криваву агресію і терор-геноцид супроти моєї країни та її народу.
    А в середині цієї держави – ледь не одностайна, тобто – так чи інакше, прямо або непрямо, тою чи іншою мірою – підтримка і схвалення цього страшного диявольського людожерства і волаючого беззаконня. В т. ч. і серед більшості наших колишніх “братів” та “сестер”.
    Дуже й дуже – чи не смертельно хвора ця країна та примітивно-божевільний її народ: поступово, але досить впевнено сповзають у вогняну пекельну прірву, але вельми горді й пихаті своєю сатанинською “росією”…
    А от порівняно невеликі винятки в спільноті її громадян, в т. ч. і серед окремих тамтешніх євангельських пасторів і віруючих, котрі, в цілому, якось відчувають і розуміють, що невпинно насувається велика і непоправна біда (а, можливо, і просто грандіозна катастрофа), лише підтверджують загальне правило!
    Занадто песимістично й похмуро виглядає ця моя оцінка й прогноз? Дуже хотів би помилитися.
    Одначе якихось вагомих і обнадійливих причин для цього – принаймні, поки що – ніяк не бачу. На жаль…

  2. А що погано в націоналізмі українців? Мене називали націоналістом через те, що я розмовляв українською мовою. Так усі народи є націоналістами, бо вони всі розмовляють своїми рідними мовами. Значить в українському націоналізмі нічого поганого немає. А ось німецький нацизм, італійський фашизм, московський імперський великодержавний шовінорашизм – це справді світове диявольське зло, з яким слід боротися. В багатьох церквах нині, Слава Богові, відбувається національне відродження. Воно вкрай потрібне, бо зневага до свого рідного – це зневага Бога, бо мову дали не люди, а Бог, бо Він – СЛОВО. А коли ти зневажаєш свою мову, значить зневажаєш і Бога. Проте, на жаль, ще у багатьох церквах на півдні Руси-України ти, ніби, відчуваєш себе у московській глушині, десь у рязані чи казані. Геть все московською мовою. Ані прошелесне українське слово, ніби і “братки” не убивають нас своїми С-300 чи “Калібрами”, а ми й досі по-московськи цвенькаємо. Може так і треба?

  3. Так що для нас, в Україні, наразі набагато загрозливіше і небезпечніше?
    Себто: сама російська мова, що нею, зокрема, ще досі послуговуються в деяких євангельських церквах, а особливо на Півдні України (бо все одно, здебільшого, не надто добре там знають українську), чи варварсько-рашистський московський імперіалізм?!
    Тобто саме той, що нині – реально й саме геноцидно – загрожує самому існуванню України і українців: власне, як незалежної держави, нації і народу – як таких?! Ну і, цілком природно, і української мови…

  4. “нічого проти російської мови та росіян як таких не маю”

    1. “російська мова” – це “дух антихриста, що НЕ сповідує Ісуса Христа” під час обрядових богослужінь, 1Ін. 4:3.
    2. “росіян” НЕМА в національній природі, відповідно до ч.1 ст.2 Конституції рф.
    3. “росіяни” – НОСІЇ духа-язика антихриста, тому є антихристами (2Ін. 1:7) – утіленими бісами, бо “НЕ сповідують Ісуса Христа” “російською мовою” – язиком антихриста під час обрядових богослужінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button