Блог Юрія Попченка

Сурма чи труба? Сурмити чи трубити?

Грецький іменник σάλπιγξ салпінкс і однокореневе дієслово σαλπίζω салпідзо перекладаються в українських перекладах по-різному. Огієнко, Хоменко (переважно) і Турконяк переклаються ці слова «сурма» й «сурмити» відповідно, а Морачевський, Куліш, Духонченко, Філарет (переважно) і Попченко – «труба» й «трубити» відповідно. Чи рівноцінні ці варіанти і якому слід віддати перевагу при перекладі грецьких слів?

Дехто може думати, що «сурма» й «труба» позначають один і той самий музичний інструмент, тільки «труба» – це більш російське слово, а «сурма» – більш українське слово, тому йому треба віддати перевагу. Чи дійсно це так? Чи, може, ці слова називають різні музичні інструменти?

Для визначення різниці між трубою і сурмою звернемося до книги Л. М. Черкаського «Українські народні музичні інструменти». Але спочатку декілька слів про автора книги. Ось які відомості містить про нього Вікіпедія:

«Черкаський Леонід Мусійович – заслужений працівник культури України, завідувач відділу Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, професор кафедри естрадного виконавства Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. З 1969 р. по липень 2009 р. — завідувач науково-дослідного відділу українських народних музичних інструментів Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України, а з 1 липня 2009 р. — провідний науковий співробітник музею. Упродовж 40 років роботи в музеї зібрав унікальну колекцію українських народних інструментів, яка нараховує близько 600 одиниць, представлялась на багатьох виставках в Україні і за кордоном та є практичним базовим підґрунтям для музикознавців ДАКККіМ… З 2002 р. — музичний експерт, якому надано право здійснювати державну експертизу музичних інструментів. З 2011 р. — входить у склад наглядових рад Національного академічного оркестру народних інструментів та Національної заслуженої капели бандуристів імені Г. І. Майбороди».

Ось що пише професор Черкаський у своїй книзі про сурму і трубу:

«Сурма — це народний дерев’яний духовий інструмент з різким сильним звуком, що відомий і як скомороший атрибут, і як військовий сигнальний та козацький закличний інструмент».

«Сурма є прямою конічною флейтою з подвійною тростиною (подвійним язичком). Подвійна тростина в народному музичному побуті — це сплющена очеретяна трубка або сплющена міцна житня соломина, що береться музикантом в рот і під тиском повітря вібрує, виконуючи функцію переривника».

«Г. Хоткевич акцентував увагу на тому, що сучасники сурму і трубу дуже часто і несправедливо ототожнюють, хоча це цілком різні інструменти. Він вважав, що сурма — це дерев’яний інструмент, а труба — обов’язково металевий. Проте це не завжди так. Труби часто були й дерев’яними. Але принципова відмінність полягає в тому, що сурма — це язичковий інструмент, а труба — мундштучний. Водночас Г. Хоткевич наводить слушні приклади того, що ці інструменти хоча й схожі, і часто зустрічалися поруч, в народі їх розрізняли, як розрізняли і музикантів, що на них грали. Наприклад, в одній пісні читаємо:

В труби затрубили,

В сурми засурмили».

«У 1601 р. польський сейм, визначаючи платню запорожцям, теж розділяв сурмачів і трубачів».

Отже, труба і сурма є цілком різними музичними інструментами. Їх відрізняють:

  • матеріал: сурма завжди дерев’яна, труба переважно металева;
  • спосіб видобування звуку: сурма – це язичковий інструмент, труба – це мундштучний інструмент (це основне розрізнення).

В язичковому інструменті вібрує і видає звук тростина (язичок), а в мундштучному – губи музиканта.

Ось як виглядає сурма:

Сурма чи труба? Сурмити чи трубити?

А тепер розглянемо, який музичний інструмент позначає грецький іменник σάλπιγξ салпінкс і дієслово σαλπίζω салпідзо, які зустрічаються в Новому Завіті. Для цього звернемося до двох авторитетних англомовних джерел (цитати наводяться у перекладі автора, у дужках наводиться оригінал).

  1. Екзегетичний словник Нового Завіту за ред. Хорста Бальца і Герхарда Шнайдера (Exegetical Dictionary of the New Testament Edited by Horst Balz and Gerhard Schneider).

У відповідній словниковій статті читаємо: «σάλπιγξ – це довгий прямий металевий духовий інструмент з розтрубом і мундштуком (пор. Йосип Флавій «Іудейські старожитності», 3.291; також див. зображення на тріумфальній арці Тита), який міг видавати лише декілька природних тонів, які видобувалися гучно й чітко» (The σάλπιγξ is a long, straight metal wind instrument with a bell and a mouthpiece (cf. Josephus Ant. iii.291; see also the portrayal on the Arch of Titus) capable of producing only a few natural tones that could be articulated loudly and distinctly).

Автор статті згадує розповідь про σάλπιγξ в «Іудейських старожитностях» Йосипа Флавія. Ось що пише про це Флавій (в існуючому рос. перекладі):

«Моисей изобрел также нечто вроде серебряной трубы, которая имеет следующий вид: длиною она немногим меньше локтя, а трубка ее узка, лишь немного шире, чем у флейты; наконечник ее достаточно объемист, чтобы вбирать в себя всю массу воздуха, который вдувает в нее играющий; оканчивается же она широким отверстием, наподобие охотничьего рога. На еврейском языке инструмент этот носит название асосры  [83]. Таких труб было сделано две…».

Автор також згадує зображення труб на тріумфальній арці Тита. Ось як виглядали труби та інші трофеї, які Тит виніс з Єрусалимського храму, на барельєфах арки:

Сурма чи труба? Сурмити чи трубити?

  1. Рей Прітц. Діла їхніх рук: речі в Біблії, створені людьми (The Works of Their Hands: Man-made Things in the Bible by Ray Pritz).

На стор. 349, пояснюючи грецьке σάλπιγξ, автор так описує цей інструмент: «Труба була духовим інструментом, який часто використовували для подавання сигналу, особливо у зв’язку з війною. Вона робилася з металу (труби, які згадуються в Чис. 10, були зроблені із срібла). Це була пряма вузька труба, приблизно 40-45 см завдовжки. На одному кінці був мундштук, а інший кінець розширювався у вигляді розтруба». (The trumpet was a wind instrument, frequently used in signaling, especially in connection with war. It was made of metal (the trumpets mentioned in Num 10 were made of silver). It was a straight, narrow tube, about 40-45 centimeters (16-18 inches) in length. One end had a mouthpiece, while the other end was windened into a bell shape.)

Мундштук робився з металу або з кістки.

Ось як виглядала стародавня грецька труба:

Сурма чи труба? Сурмити чи трубити?

З цих описів стає зрозуміло, що грецькому іменнику σάλπιγξ відповідає українське «труба», тому що обидва інструменти зроблені з металу і мають мундштук, а грецькому дієслову σαλπίζω відповідає українське «трубити». Самі  ці два слова використані в Новому українському перекладі.

Замовити Новий Завіт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Юрій Попченко

Керівник і головний перекладач нового перекладу Біблії на українську мову, проповідник, викладач біблійних курсів, магістр української і класичної філології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), бакалавр сходознавства (Російський державний гуманітарний університет), знавець багатьох мов, серед яких давньогрецька, давньоєврейська і арамейська. Одружений, батько чотирьох синів.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button