Блог Юрія Попченка

«Стережіться порізаних!»

На початку 3-го розділу Послання до филип’ян апостол Павло застерігає від іудействуючих – віруючих із євреїв, які наполягали на обрізанні віруючих із язичників:

2 Стережіться собак, стережіться лихих працівників, стережіться порізаних,

3 бо обрізані – це ми, що служимо Богу духом і хвалимося Ісусом Христом,
а не надіємося на плоть.

Єресь іудействуючих була найбільшою загрозою для християнства в перші десятиліття його існування, оскільки підміняла вчення про спасіння тільки по благодаті на спасіння по благодаті плюс людські заслуги, роблячи акцент на останньому. Іудействуючі вважали необхідним для спасіння виконувати Закон Мойсея, а особливо обрізуватися (Дії 15:1). Вони ходили слідом за апостолом Павлом і намагалися зруйнувати його працю в  заснованих ним церквах (Дії 13:50; 14:2, 19;  17:5, 13; 18:12-17). Проти цієї єресі було написано ціле Послання до галатів (зверніть особливу увагу на 1:6-9; 3:1; 5:1-12), а також інші уривки Нового Завіту (2 Кор. 11:13-15; Кол. 2:8-17; 1 Тим. 1:3-11; Тит. 1:10-16; Одк. 2:9).

У Флп. 3:2 Павло називає цих єретиків глузливими й уїдливими словами: «собаки», «лихі працівники» і «порізані». Останній епітет заслуговує особливої уваги, оскільки він неточно перекладений в існуючих перекладах, тому про нього й піде мова в цій статті. Але спочатку наведемо це слово в різних перекладах у його найближчому контексті:

2 …берегитесь обрезания, 3 потому что обрезание – мы… (Синодальний)

2 …стережіться обрізання, 3 бо обрiзання – ми… (Огієнко, Духонченко, Філарет)

2 …уважайте на обрізання! 3 Ми бо “обрізання”… (Хоменко)

2 …остерегайтесь відрізання. 3 Ми бо обрізаннє… (Куліш)

2 …стережіться нарізок на тілі. 3 Адже обрізання – це ми… (Турконяк)

2 …берегитесь «членовредителей». 3 Истинно обрезанные – это мы с вами (МБО/NRT)

2 …стережіться порізаних, 3 бо обрізані – це ми… (Попченко)

Насамперед зазначимо, що в цих віршах вжито два різні грецькі слова: кататоме (3:2) і перітоме (3:3). Обидва слова мають однаковий корінь («томе» різання, рубання) і різні префікси («ката» на, по і «пері» об). На жаль, більшість існуючих українських і російських перекладів не передають цю різницю, через що стає незрозумілим протиставлення між Флп. 3:2 і 3:3: «Стережіться… обрізання, бо обрізання – це ми». Виходить, Павло закликає віруючих стерегтися самих віруючих. Для того, щоб зрозуміти значення цих віршів, треба детальніше розглянути грецькі слова «кататоме» і «перітоме».

Іменник «перітоме» (Флп. 3:3) перекладається як «обрізання» і позначає як саму дію обрізання, так і результат цієї дії. Особливість новозавітного вживання «перітоме» полягає в тому, що в ряді місць воно вживається метонімічно на позначення і самих обрізаних, і в тих місцях воно перекладається як «обрізані». Відповідно, і грецьке слово «акробістія» крайня плоть перекладається як «необрізані»:

І віруючі з обрізаних (букв. з обрізання), які прийшли з Петром, були вражені, що й на  язичників вилився дар Святого Духа (Дії 10:45);

Тому пам’ятайте, що ви, колись язичники по плоті, яких називали необрізаними (букв. крайньою плоттю) так звані обрізані (букв. обрізання) рукотворним обрізанням на плоті, (Еф. 2:11);

Де немає елліна і іудея, обрізаного (букв. обрізання) і необрізаного (букв. крайньої плоті), варвара, скіфа, раба, вільного, але все і в усьому Христос (Кол. 3:11).

У якому ж значенні «перітоме» вживається у Флп. 3:3? І контекст вірша, і грецько-англійські словники Нового Завіту (Thayer, DDAG), і коментатори (Bengel, Meyer, Lange, Hendriksen, Vincent) вказують на те, що воно вживається у значенні «обрізані». Відтак, переклад «Бо обрізання – це ми…» є неточним. І дійсно, як люди можуть бути актом чи результатом обрізання?

Іменник «кататоме» у Флп. 3:2 буквально означає «нарізання». Коментатори зазначають, що тут Павло вдається до парономазії – вживання близьких за звучанням, але різних за значенням слів (порівняйте «ката-томе» і «пері-томе»). Що позначає «кататоме» в Флп. 3:2: дію чи людей? Два факти вказують на те, що воно позначає людей:

  • воно стоїть у переліку назв осіб («собаки», «лихі працівники»);
  • паралельне до нього «перітоме» в наступному вірші вживається на позначення осіб.

Такого розуміння дотримуються і багато коментаторів. Наведемо одного з них: «κατατομήν (Phi 3:2 SCR)… слово, утворене за аналогією до περιτομή і, як у Флп. 3:3, вживається в конкретному значенні: порізані на шматки!» (Meyer). Цим словом Павло саркастично називає тих, які обрізані тільки «рукотворним обрізанням на плоті» (Еф. 2:12), тому що вони покладалися тільки на своє зовнішнє, плотське обрізання, і не мали внутрішнього, духовного обрізання (Рим. 2:28-29). «Порізані» – це уїдлива й зневажлива назва іудействуючих, які обрізанням просто порізали собі тіло, але не пережили духовного перетворення.

Отже, переклад повинен передавати як значення, так і гру слів оригіналу. Для цього слід вжити, як в оригіналі, слова з однаковим коренем і з різними префіксами. Найкращою парою до «обрізаний» видається «порізаний». Воно вдало, на наш погляд, передає і значення, і сарказм оригіналу. Такий переклад проливає світло на значення цих віршів. Павло закликає віруючих стерегтися іудействуючих і не звертати уваги на їхні заклики обрізатися, бо істинно обрізаними є ті, хто увірував в Ісуса Христа. Саме так перекладені грецькі «кататоме» і «перітоме» в Новому українському перекладі:

2 Стережіться собак, стережіться лихих працівників, стережіться порізаних,

3 бо обрізані – це ми, що служимо Богу духом і хвалимося Ісусом Христом,
а не надіємося на плоть.

Замовити Новий Завіт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Юрій Попченко

Керівник і головний перекладач нового перекладу Біблії на українську мову, проповідник, викладач біблійних курсів, магістр української і класичної філології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), бакалавр сходознавства (Російський державний гуманітарний університет), знавець багатьох мов, серед яких давньогрецька, давньоєврейська і арамейська. Одружений, батько чотирьох синів.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також
Close
Back to top button