Блог Михайла Назаренка

Біблія патріярха Філарета (Денисенка)

З проголошенням Руссю-Україною своєї незалежности 1991 року  поновилась праця перекладу Біблії. В середовищі певної частини українських  православних ієрархів  повернулись до ідеї перекладу всієї Біблії на українську мову. Одним із них став Екзарх РПЦ в України, майбутній патріярх Руси-України УПЦ Київського патріярхату Філарет. Цей нарис розповідає про Біблію Філарета, особливості праці над наступним перекладом Біблії на нашу мову.  Цікавого вам читання і насолоди від ознайомлення з цією сторінкою історії. 
«Переклад Біблії з благословення патріярха Філарета (Денисенка) був створений для потреб Української православної церкви Київського патріархату.
Старий Завіт, як уже зазначалося вище, був укладений перекладачем значно раніше й виданий у Києві в 1988 році. Долучений до нього переклад Нового Завіту вийшов друком в мінській типографії «Принткорп» в 2007 р. накладом у 16500 примірників. На авантитулі зазначено те, що переклад виконано «за Біблією російською мовою, яка була перекладена з єврейської та грецької мов у другій половині XIX століття (Синодальне видання Російського біблійного товариства. Москва, 2002)»,  та про те, що Біблію «Видано з благословення Святійшого Патріарха київського і всієї Руси-України Філарета»  – церковне благословення, яке свідчить про церковний дозвіл друку — звичайна особливість видань книг Святого Письма пострадянського часу.

Переклад включає канонічні та неканонічні книги Святого Письма, додатки (окремо після книг Старого Завіту та книг Нового Завіту). Додатки є кращим довідковим апаратом. Вони складають: покажчик старозавітних читань церковних (паремій); виклад про нумерацію псалмів та назви книг (йдеться про співвідношення в назвах книг у єврейських та грецьких текстах Біблії); виклад про книги канонічні та неканонічні; біблійний календар та схеми (для Старого Завіту); покажчик євангельських і апостольських читань церковних (виклад про богослужбове використання Біблії, згідно з церковними канонами); послідовність євангельських подій за чотирма Євангелістами (історичний перебіг подій); огляд грошових одиниць часів Нового Завіту та карти (для Нового Завіту). Текст надрукований у дві колонки на білому папері звичайного формату  (60х90). Книжковий блок вміщено в тверду обкладинку із золотим тисненням.
«8 вересня 2004 р. в Українському національному інформаційному агентстві відбулося представлення видання першого повного православного перекладу Біблії українською мовою. Представляючи новий переклад Біблії, який сьогодні є четвертим повністю виданим перекладом українською мовою, Святійший Патріярх Філарет підкреслив, що це, здійснене Київським Патріархатом, видання є першим повним виданням Біблії, яке включає як канонічні, так і неканонічні книги, а переклад став першим перекладом Священного Писання на сучасну церковну літературну українську мову.
Наявні на сьогодні переклади Біблії українською мовою – Пантелеймона Куліша, митрополита Іларіона Огієнка та Івана Хоменка – не були сприйняті Церквою для богослужбового вжитку через те, що мова цих перекладів відрізняється як від сучасних літературних норм, так і від норм церковності мови. Для сучасного читача деякі місця з цих перекладів залишаються частково або повністю не зрозумілими, а окремі терміни та форми висловлення в цих перекладах, прийнятні в розмовній мові, не можуть використовуватися в богослужінні.
Зважаючи на всі ці недоліки, а також враховуючи серйозну потребу Церкви в повному перекладі Біблії українською мовою Святійший Патріярх взяв на себе працю з перекладу Старого Завіту. Переклад Нового Завіту, здійснений на початку 70-х років богословською комісією під керівництвом тоді ще митрополита Філарета, вперше був виданий до Тисячоліття Хрищення Руси-України 1988 р., а пізніше перевиданий Київським Патріархатом з незначними виправленнями тексту, увійшов до нового видання Біблії в незмінному вигляді, а ось переклад Старого Завіту був лише фрагментарним, бо під час перекладу богослужбових книг Святішим Патріархом було перекладено лише ті його частини, які вживаються за Богослужінням – Псалтир та окремі розділи з П’ятикнижжя, пророцьких та інших книг.»[1]
«Історія перекладу Філарета викладена ним самим: «Це був складний час, і з метою утвердження православ’я ми намагалися видавати також Книги Святого Письма. Коли був першим секретарем Шелест, і він підтримав проукраїнські настрої, його українська свідомість почала пробиватися, тоді мене викликали в Раду в справах релігій, і сказали, що ми могли б перекласти Біблію на українську мову. Я сказав, що Біблія — це велика Книга, її швидко перекласти не можна — треба багато років для того, щоб її перекласти, але ми можемо перекласти Новий Завіт. Я зібрав комісію, і ми почали перекладати Новий Завіт. Переклали ми книгу, а Шелеста зняли. І, як зняли Шелеста, “поховали” і цей переклад Нового Завіту. Переклад в нас було вилучено і знищено. А вже коли стали готуватися до відзначення Тисячоліття Хрищення Руси, то тоді я поставив питання про те, що треба б було видати Молитовник і Новий Завіт. Коли все погодили — виникла проблема втрати перекладу, бо, як Шелеста зняли, то і всі сліди українізації знищили. Але у мене залишилась копія, тому ми досить швидко поновили, і до Тисячоліття видали Новий Завіт. Тобто, навіть на рівні столиці важко було щось вирішити, а ініціатива єпархіального архиєрея, якщо ще й не підтримана центром, ніколи не здійснювалася».
Деякі джерела вказують, що провідним автором цього перекладу Євангелія був Йосип Оксіюк, випускник Київської духовної академії, рідний брат митрополита Макарія Оксіюка.» [2]«Перекладений цей Новий Завіт був українською ще у 1970-х рр. За деякими даними ініціатором створення такого перекладу був проукраїнськи налаштований перший секретар ЦК КПУ П. Шелест, а перекладом займалася комісія мовознавців під керівництвом Екзарха України, Митрополита Київського і Галицького Філарета. Мабуть, учасником цієї комісії був Йосиф Оксіюк (1894 – 1991), відомий дослідникам історії УАПЦ архиєрей УАПЦ 1920-30-х років, перекладач, богослов. У 1937 році він був заарештований і відправлений в заслання. У 1940-х роках звільнився і повернувся до активного суспільно-церковного життя як мирянин. Проживав у Львові, Києві, був редактором «Православного вісника». Можливо, в післявоєнний час, перебуваючи на свободі, Йосип Оксіюк зробив свій власний переклад Нового Завіту на українську мову. За свідченням ігумена Пафнутія (Мусієнка) саме Йосип Оксіюк був перекладачем Євангелія в Новому Завіті, що вийшов в Україні в 1988 році.»[3] Йосип Оксіюк пізніше був простим мирянином в РПЦ, працював у митрополита Філарета в редакції «Православного вісника». Вірогідно, що Оксіюк здійснив цей переклад на початку 1970-х роках, але видали його лише у 1988 році у складі «Біблії Філарета».[4]
«Загалом робота з перекладу була завершена Патріярхом в рекордно короткий термін – п’ять з половиною місяців, до того ж щодня він перекладав по 10 глав Біблії.»[5]
[1] osvita.ua
[2] Протоієрей Андрій Ухтомський. Історія перекладів Біблії українською мовою
[3] Микола Костенко. Текстологічні особливості протографів новозавітних і старозавітних книг в українській перекладацькій традиції / Стаття-доповідь на 6-ту науково-практичну конференцію «Українська писемність та мова в манускриптах і друкарстві», що відбулась в Музеї книги і друкарства України 9.11.2015 р. у День української писемності та мови. Режим доступу:http://shron.chtyvo.org.ua/Kostenko_Mykola/Tekstolohichni_osoblyvosti_protohrafiv_novozavitnykh_i_starozavitnykh_knyh_v_ukrainskii_perekladatsk.pdf;
[4] Ігумен Пафнутій. «Ті, хто несе Слово» / Час Київщини, 24.05.2013. Режим доступу: http://chask.net/
[5] Переклади Біблії українською мовою. Стаття Переклад Філарета // Українська версія «Вікіпедія»
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Михайло Назаренко

Народився: Запоріжжя 1965; 1986-91 - Запорізький держуніверситет, спеціальність: викладач української мови та літератури. Працював учителем у школі 3 роки; 15 років - диктором і ведучим програм "Слово про слово", "Гранослів" на ОДТРК "Лтава".

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. Саме цей (патріарха Філарета) переклад Біблії – в порівнянні з іншими (Огієнка та Хоменка) – особисто мені подобається найбільше. Й тому саме ним я користуюся найчастіше і найбільше. :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button