Юрій Вавринюк
- Поезія
«Могили гріли боки на осонні»
Могили гріли боки на осонні, Тут пахла тиша, віяло теплом. А ген, внизу — оливи в пишних кронах Тримали, як…
Детальніше - Поезія
Я дякую за те, що небо – синє – Юрій Вавринюк
Я дякую За те, що небо – синє. За те, що нива – золота. Що в мене світла й гожа…
Детальніше - Поезія
Агнець – Юрій Вавринюк
Хилився хлів убого. Старі рипіли двері. Далекий гомін міста лякливо повз у кут. Свята сім’я над сином молилась по вечері.…
Детальніше - Поезія
Дружині на день народження – Юрій Вавринюк
Ну що тобі, ну що подарувати? Як небо прихилити із вдячністю тобі? Які палати у яких палацах Я в килими…
Детальніше - Поезія
Зоря – Юрій Вавринюк
Зоря стояла прямо над вертепом І заглядала мовчки з-за плеча Марії-матері. І небом Пропахли ясла. Капала свіча. Тримала ніжно сина…
Детальніше - Поезія
Чекання – Юрій Вавринюк
Iз сумом i болем у небо дивились, Де тiльки-що зникла Учителя плоть. I вуст одинадцять у подиху злились I тихо шептали: «Скорiше приходь».…
Детальніше - Поезія
Лежав Ісус, народжений у яслах – Юрій Вавринюк
Лежав Ісус, народжений у яслах, Комусь всміхався лагідно вві сні. В хліві давно лампадка вже погасла. Снувала тінь по глиняній…
Детальніше - Поезія
Болить – Юрій Вавринюк
За все болить… За добре і не дуже, За край, пропахлий димом лихоліть, За мій народ, за голі, ниці душі,…
Детальніше - Поезія
Конспект життя – Юрій Вавринюк
Прийти. Зрадіти. Посміхнутись. Зіп’ятись. Встати. Підрости. Учитись. Плакати. Спіткнутись. Злетіти. Падати. Цвісти. Навчитись. Вирости. Злякатись. Розгуба. Розпач. Тупики. Упасти. Плакати.…
Детальніше - Поезія
Сиджу на згарищі надій – Юрій Вавринюк
Сиджу на згарищі надій і сподівань, Згрібаю попіл в спечені долоні. Душа горить від болю та зітхань І втрата б’є…
Детальніше - Поезія
Марія біля гробу – Юрій Вавринюк
Холодний камінь тиснув важко груди І бовваніла скеля, як мара. За що ж ви так, за що ж ви, черстві…
Детальніше - Поезія
Різдвяні дороги – Юрій Вавринюк
Різдвяні стежки ведуть не до ясел. Різдвяні дороги ідуть — з Вифлеєма. Ідуть повз столітній замислений ясен, Що стане хрестом…
Детальніше - Поезія
Дружині
Не жалію літ, прожитих разом, Не жалію сліз, розчарувань. Як вино міцнішає із часом – Так любов в часи випробувань.…
Детальніше - Поезія
Екологія душі
На помiч природi! Земля наша гине! Вже дихати важко, кругом все димить. Отруєнi рiки, озернi глибини, З кислотними хмарами вiтер…
Детальніше - Поезія
Читаю Слово
Читаю Слово. В дивний світ надії Мене ведуть натхненності рядки. І серце плаче, тішиться, радіє, Й спадає пил з історії…
Детальніше