Домашня » Поезія » Зоря – Юрій Вавринюк

Зоря – Юрій Вавринюк

0
Поширень
Pinterest WhatsApp

Зоря стояла прямо над вертепом
І заглядала мовчки з-за плеча
Марії-матері. І небом
Пропахли ясла. Капала свіча.

Тримала ніжно сина в сповиточку,
Співала стиха. Щастя – аж до сліз!
«Що жде тебе, маленький мій синочку,
Яку ти долю в світ оцей приніс?»

Вдивлялась пильно в очі немовляти,
Не вірилось: яка велика честь!
Та й звідки їй, такій щасливій, знати,
Яким важким голгофський буде хрест,

Яким болючим стане материнство,
Коли заб’ють, як в власну руку, цвях?…
А поки-що безхмарністю дитинства
Зоря його благословляє шлях.

Більше поезії Юрія Вавринюка:

Юрій Вавринюк

Попередня Стаття

Симфонія Різдва - Марія Звірід

Наступна Стаття

Україна масово долучилася до святкування Різдва 25 грудня (Відео)

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *