Варто замислитись

«Коли зруйновані підвалини, що зробить праведник?»

Не так давно чув звернення до служителів на братському спілкуванні на текст із Псалма: «Коли зруйновані підвалини, що зробить праведник?» (10:3). Проповідник почав перераховувати, що має робити в такому разі праведник. Але взагалі-то Давид поставив риторичне запитання, сенс якого в тому, що нічого праведник зробити не може.

І все ж, навіть тоді, коли нічого вдіяти не можна, не можливо, праведник не повинен залишати Господа свого. Пророк Осія здається був у точно такій ситуації. Його порада може виявитися нам корисною. Він каже: «Навернися і ти до Бога твого; спостерігай милість і суд, і сподівайся на Бога твого завжди» (12:6). Чотири поради, які досі актуальні.

1. Навернися

Власне, життя починається з навернення до Бога. Втрачений зв’язок із Творцем робить його неповноцінним, перетворює на існування, потурання плоті з її пожадливостями, обманами, дезорієнтацією, а відтак − на досягнення нежиттєвих, нікчемних цілей. Господь у милості своїй запрошує людину повернутися до спілкування з Ним. Тут ключ до розуміння і втілення повноцінного життя.

2. Проявляй милосердя

Пам’ятаєте рекомендацію Христа: «ідіть, навчіться, що значить: “милості хочу, а не жертви”? Бо Я прийшов прикликати не праведників, а грішників до покаяння» (Матв. 9:13). Ці слова сказані Спасителем на закид, що Він надто часто проводить час із митниками та грішниками. Учитель закликає проявити до них милосердя. Але − що дуже важливо − суть Його спілкування з грішниками не потурання їхньому гріховному життю, а заклик до покаяння. Тобто бажання кардинальної зміни їхнього життя. І в цьому Він бачить милість.

3. Спостерігай суд

Це продовження попередньої думки. Усе це викладається пророком у формі перерахування. Любов не повинна виправдовувати гріх; любов не означає вседозволеність. Справжня любов веде до покаяння, Божа любов − до прощення.

4. Май надію

Кожен християнин живе надією. Немає християнина без надії. Ми маємо надію, яка не зародилася сама по собі − вона вкладена в нас Богом. Ця надія є наслідком зустрічі з Христом. «Благословенний Бог, … що відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих до надії живої» (1 Петра 1:3). Надія зростає в міру пізнання Бога, за допомогою спілкування з Ним, через досвідченість, від якої надія. А вона не соромить (Римл. 5:4-5). І ніколи не залишає. Бо вірний Той, Хто обіцяв!

Джерело: A_Patz

Схожі статті
Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Андреас Патц

Пастор, християнський журналіст та автор книг. Засновник щомісячного видання «Міжнародна християнська газета», яка друкується зараз в кількох країнах світу. Є головним редактором.

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. “Любов не повинна виправдовувати гріх; любов не означає вседозволеність.”
    Отож-бо!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button