На відміну від протестанта Кеплера, Христов Шейнер був католиком. І не просто католиком, а єзуїтом. І не просто єзуїтом, а ректором єзуїтського колегіуму. Але, попри відмінність у традиціях віросповідання, він був дуже близький по духу наукових пошуків і до Йогана Кеплера, і до іншого, не менш знаменитому свого сучасника — Галілео Галілея. З першим його ріднило захоплення оптикою: саме Шейнер побудував у 1613 році за схемою Кеплера телескоп, названий згодом на честь свого винахідника телескопом Кеплера. З другим же його об’єднувало вивчення астрономії, особливо сонячних плям.
Христов Шейнер народився 25 липня 1575 року в невеликому селищі Маркт-Вальді, розташованому на півдні сучасної Німеччини. У віці шістнадцяти років юний Христов починає вчитися в єзуїтськії школі Святого Сальвадора в Аугсбурзі. Закінчивши її чотири роки по тому й отримавши звання ритора, Шейнер вирішує присвятити себе служінню Богу і 26 жовтня 1595 року вступає до ордену єзуїтів. Наступні роки майбутній вчений здобуває освіту в семінарії та в Інгольштадскьому університеті, де вивчає філософію і математику. У 1603 році з’являється його перший винахід — пантограф — пристрій для копіювання креслень. Завдяки популярності від цього відкриття Шейнер виявляється серед привілейованих студентів, продовжуючи вивчати теологію в тому ж університеті. Цілком закономірним стає його призначення згодом на посаду професора єврейської мови й математики (що включала тоді фізику з астрономією) в Інгольштадті. Пізніше він займає пост ректора єзуїтського колегіуму в Нейссе в Сілезії.
Головним же науковим захопленням Шейнера стає астрономія. У 1611 році він створює перший в історії геліоскоп — спеціальний телескоп для спостережень за сонцем. При цьому за основу свого приладу він взяв схему телескопа-рефрактора з двома опуклими скельцями, розроблену Кеплером, замінивши звичайне скло на кольорове. За допомогою свого винаходу того ж року Шейнер, незалежно від інших астрономів спостерігає й описує плями на Сонці. Знаючи про те, що заява про сонячні плями може викликати різку критику з боку церковних ієрархів, які дотримувалися в ті часи вчення Арістотеля про цілковиту чистоту Сонця, Шейнер робить політичний хід.
По-перше, він публікує повідомлення про відкриття під псевдонімом Апеллес (переклад німецького прізвища автора латиною).
По-друге, на догоду своєму начальству, Шейнер стверджує, що плями — це темні тіла, що обертаються навколо Сонця. Втім, погляди вченого на природу сонячних плям змінювалися з часом і, згодом, він прийшов до висновку, що плями — це западини на сонячній поверхні. Галілей відреагував на дослідження Шейнера, написавши листа, в якому повідомив, що він, Галілей, відкрив сонячні плями ще в середині серпня 1610 року і потім не тільки показував їх багатьом, але і займався вивченням їх руху і змін. Між вченими розгорілася суперечка, якій судилося тривати довгі роки. Хоч би що там було, Шейнер справив над сонячними плямами понад 2000 спостережень. Поряд з сонячними плямами він також відкрив факели на Сонці, визначив положення сонячного екватора і час обертання Сонця навколо осі. Крім того ще в 1617 році він вперше висловив думку про те, що зменшення видимого вертикального діаметра Сонця і Місяця відбувається в результаті рефракції.
Ще одним з досягнень Шейнера стало удосконалення телескопа, який давав перевернуті зображення. Ввівши в наявну конструкцію додаткове, третє, скло, він сконструював прилад, що дає пряме зображення і дозволяє спостерігати за земними об’єктами. Так само, як і Кеплер, Шейнер проявляє інтерес до загадки пристрою людського ока. Найважливішим зі своїх відкриттів в цій області він у 1619 році присвячує трактат «Oculus, hoc est fundamentum opticum» («Очі як основа оптики»). Особливу увагу вчений приділяє визначенню заломлювальних властивостей кожної з рідин, що входять до складу ока. Спостереження Шейнера привели до таких висновків: заломлювальні сили кришталика і рідкої вологи майже дорівнюють відповідно тим же силам скла і води; середину ж між ними займає заломлювальна сила склоподібної вологи.
Більше про вчених християн:
Помер Шейнер 18 липня 1650 року в один рік з відомим французьким філософом і математиком Рене Декартом.
Читайте головні новини “Слово про Слово” в соціальних мережах Facebook і Twitter
Читайте нас в Телеграм
[infobox title=’КУПИТИ КНИГУ “СПІВРОБІТНИКИ ТВОРЦЯ”‘]“Співробітники Творця” – це біографічний збірник життєписів знаменитих людей: вчених, композиторів, художників, педагогів, лікарів, державних діячів. Кожен з них – захоплююче свідоцтво того, як віра в Бога-Творця впливає на спосіб життя людини, допомагає її власникові усвідомити своє покликання, розвинути дані Богом здібності, принести багатьом людям користь, допомогу, радість і натхнення. Книга доступна дорослим і дітям, адресована студентам, викладачам, батькам, священнослужителям, а також всім, хто шукає приклад для себе або відповіді на хвилюючі питання віри, життя, творчості. Купити книгу[/infobox]
