4
Поширень
Pinterest WhatsApp

«Подяку складайте за ВСЕ, бо така Божа воля про вас»

Я лежу в палаті хіміотерапії.  З моєї руки стирчить катетер, прозора трубка веде до крапельниці. Прозора рідина тихо крапає з пляшки. Крапля за краплею. Щогодини заходить медсестра щось перевірити та замінити пляшку. Тепер рідина червоного кольору, але так само тихо крапає… Мені 37 років і два місяці тому мені діагностували рак лімфатичної системи. І саме сьогодні я хочу поговорити з тобою, дорогий читач, про ВДЯЧНІСТЬ. За що дякувати?

Скажеш – зараз невчасно? Недоречно? А може саме зараз найкращий час? Давай тоді разом спробуємо розібратися — як же можна дякувати Богу не тільки за щось добре, не тільки за радість і благословіння, а за ВСЕ. І чи можливо це взагалі?

В дитинстві я обожнював подарунки. А хто ні? Як зараз пам’ятаю, як на п’ятий день народження один дядько, друг нашої сім’ї, подарував мені величезну залізну вантажну машину. Щасливішої за мене не було людини на світі! І мама мені підказувала: що треба сказати дяді? І, звісно, я голосно і без жодних роздумів відповідав: дякую! Це ж так просто. Йшли роки і змінювались подарунки. Колись я зрозумів, що дякувати варто не тільки за подарунки, але й за допомогу, послугу,   добре слово, співчуття. І це також не було складно. Все так зрозуміло – щось хороше отримав – подякуй.

Але вже зараз, будучи дорослим, я розумію, скільки було речей, за які дякувати не хотілося взагалі, хоча було дуже варто! Я не пам’ятаю, щоб дякував мамі за ліки, коли хворів, бо вони часом були такі гіркі і противні – за що ж тут дякувати? А саме завдяки їм я ставав здоровим. Не дякував я й за слова: роби уроки, їж кашу, лягай вчасно спати, читай Біблію, не зв’язуйся з поганими компаніями, не обманюй. Прибуток від всіх цих речей був не очевидний, а обмеження та зусилля, щоб це виконувати потрібні були вже зараз. І за що дякувати? Пройшли роки і тепер видно, скільки хороших речей дали мені ці батьківські вказівки – здоров’я, освіту, гарне оточення, особисте знайомство з Богом. Всього життя не вистачить, щоб висловити всю вдячність! Але ж тоді… Невже потрібно стільки років, щоб зрозуміти важливу істину – ми не завжди одразу розуміємо, що справді буде нам на користь. Деколи ми сприймаємо за подарунок долі речі, які в майбутньому принесуть нам біль та сльози, а речі, які вимагають від нас чогось – зусиль, страждання, часу, терпіння, приниження власної гордості, жертовності – ми не бажаємо приймати, хоча в майбутньому вони можуть привести до значно більшої радості та життєвих здобутків.

вдячність

Дорогий друже! Мені легко говорити про це, бо я знаю Бога – джерело моєї впевненості у завтрашньому дні. І це мій секрет. Тут, в палаті, немає чого робити, тому я розглядаю обличчя людей навколо. Моторошне заняття… всі ці люди хворі на рак. Праворуч від мене лежить сивий дядько. Він похмуро мовчить. Тут взагалі ніхто не розмовляє. На колінах в нього планшет з якимось кінофільмом, але видно, що дивиться він неуважно, весь поринувши у свої невеселі думки. Далі лежить хлопець років 35-40. Без волосся та з величезними чорними колами довкола очей. Біля нього дружина – молода дівчина. Вони час від часу перемовляються між собою. У мене враження, що вони вже прощаються – голоси на межі зриву, в очі один одному майже не дивляться, мов бояться прочитати там те, що не хочеться вимовляти вголос. І далі, і далі… на ліжках лежать і сидять люди. В їхніх очах безнадія і сум. Скляні очі дивляться в стелю, нічого не бачачи насправді. Над всією кімнатою, мов туман, висить атмосфера смерті. За що дякувати всім цим людям? Вони ніколи не зрозуміють. Вони всі мали мрії, плани, люблячих людей – дружин та діток, а тепер лежать і подумки прощаються з цим всім. Тож, мій любий читачу, якщо ти не тут в палаті – тобі вже точно є за що дякувати Богу! Чи не так?

Я лежу і ловлю себе на думці, що посміхаюся на все обличчя. Моя посмішка тут така недоречна, така дивна. Якби мені хтось розповідав про це – я б не повірив, але я чую своє серце – там мир і спокій. Як це можливо?  Дозволь розповім. Біблія говорить: «А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь» (Матв.10:30-31) Оглядаюся навколо. Майже у всіх на голові немає волосся. Випало від хіміотерапії. І кожне воно пораховано? Я вірю, що так. Я вірю, що «тим, хто любить Бога, … усе допомагає на добре» (Рим.8:28) Мене не раз питали, що дає мені моя віра. Вона дає мені сили, лежачи в палаті з хворими на рак, посміхатися від всього серця і роздумувати про вдячність Богу. А що дає тобі твоє невір’я, мій друже, якщо ти ще не віриш Богу? Я бачу ці погляди навколо себе – повні безнадії,  ось що воно дає. Без Христа немає надії, особливо в такому місці, як це.

Але повернімося до вдячності. Що ж, насправді, заважає людині, навіть християнину, бути вдячним за ВСЕ, як того вимагає від нас Біблія? У нас зараз час жнив і час подяки Богові за врожаї. Дякувати Богу, наші родючі землі щороку тішать нас різноманітними дарами. І, дивлячись на їх кількість та розмаїття, серце саме наповнюється вдячністю. А якщо якийсь рік врожай не виросте? Ми подякуємо за це теж? А чесно? Пророк Авакум говорить:  «Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!» (Авакум 3:17-18)

Люди не готові дякувати Богу за ВСЕ, навіть за погані речі. Це правда. Ми не звикли. Ми не розуміємо. Це не по-людськи. Це не вкладається в розуміння. І причина тому одна – недовіра Богу. Як я не розумів в дитинстві, для чого мене заставляють пити гіркі ліки, так і зараз ми не розуміємо, чому в нашому житті трапляються хвороби, втрати близьких, втрати роботи, важкі моменти й жахливі переживання. Як дякувати за це? Це не нормально, неможливо! Та Бог говорить, що його воля – подяку складати за ВСЕ. А ще обіцяє, що навіть волосина не впаде з нашої голови без Його волі та контролю. Чи справді, дорогий друже, ти віриш в це? Якщо так – то жодної проблеми дякувати Богу в будь-яких обставинах. Якщо ні – то така вимога тебе, мабуть, навіть обурює? Кожна волосина… ти розумієш? На жаль, для нас, Бог не дає нам звіт у Своїх діях, тому за будь-яких страждань та переживань, з якими нам доводиться стикатися, найчастіше не розуміємо одразу, що саме і для чого Бог робить з нами. То в чому справа? Питай Його! Не стидайся та не бійся ставити Йому важкі запитання. Будь-які. Гіркі, розчаровані та знесилені. Часом я думаю, що справжня щирість криється саме в таких запитаннях та молитвах. Бог любить їх і відповідає.

ВСЕ, без виключення, що зі мною трапляється завжди під повним контролем Бога. Ця думка мене захоплює, вражає і дивує водночас. Той, хто любить мене і тебе більше, ніж рідна дружина чи мама, чи рідні діти – контролює кожну секунду мого і твого життя. І ракову пухлину? І її теж. І мої найглибші переживання? І їх теж. І тому я лежу і посміхаюся. За що мені переживати? Я ДЯКУЮ, ТОБІ, БОЖЕ, ЗА ВСЕ!

Ти віриш в це, дорогий читачу? Це єдиний спосіб знайти вдячність Богові в твоєму серці не тільки коли ти отримуєш від Нього подарунки, а справді за ВСЕ.

Подумай про це. Бо «така Божа воля про нас». А це чогось варте.

Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте журналістів slovoproslovo.info!

Кожне пожертвування має значення

Криза та епідемія – час, коли достовірна інформація життєво важлива. Але криза – це час, коли незалежні християнські медіа (а саме вони надають християнський погляд на все, що відбувається) дуже вразливі. Ваша підтримка важлива для нас і дозволить нам і далі робити нашу роботу.

Кожен внесок, неважливо наскільки великий він чи маленький, – це голос на підтримку християнської журналістики. Дякуємо!

Пожертвувати

Виберіть варіант, який вам найбільше підходить. Щиро дякуємо вам за вашу щедрість! .

Пожертву із-за кордону можна надсилати на картковий рахунок:

5168 7427 1505 4262 (JAKOBCHUK ANATOLIJ)

IBAN: UA343052990000026204691061008

Попередня стаття

Стратегія лукавого

Наступна стаття

Про найкоротший в світі текст молитви

Немає коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *