2
Поширень
Pinterest WhatsApp

«Подяку складайте за ВСЕ, бо така Божа воля про вас»

Я лежу в палаті хіміотерапії.  З моєї руки стирчить катетер, прозора трубка веде до крапельниці. Прозора рідина тихо крапає з пляшки. Крапля за краплею. Щогодини заходить медсестра щось перевірити та замінити пляшку. Тепер рідина червоного кольору, але так само тихо крапає… Мені 37 років і два місяці тому мені діагностували рак лімфатичної системи. І саме сьогодні я хочу поговорити з тобою, дорогий читач, про ВДЯЧНІСТЬ. За що дякувати?

Скажеш – зараз невчасно? Недоречно? А може саме зараз найкращий час? Давай тоді разом спробуємо розібратися — як же можна дякувати Богу не тільки за щось добре, не тільки за радість і благословіння, а за ВСЕ. І чи можливо це взагалі?

В дитинстві я обожнював подарунки. А хто ні? Як зараз пам’ятаю, як на п’ятий день народження один дядько, друг нашої сім’ї, подарував мені величезну залізну вантажну машину. Щасливішої за мене не було людини на світі! І мама мені підказувала: що треба сказати дяді? І, звісно, я голосно і без жодних роздумів відповідав: дякую! Це ж так просто. Йшли роки і змінювались подарунки. Колись я зрозумів, що дякувати варто не тільки за подарунки, але й за допомогу, послугу,   добре слово, співчуття. І це також не було складно. Все так зрозуміло – щось хороше отримав – подякуй.

Але вже зараз, будучи дорослим, я розумію, скільки було речей, за які дякувати не хотілося взагалі, хоча було дуже варто! Я не пам’ятаю, щоб дякував мамі за ліки, коли хворів, бо вони часом були такі гіркі і противні – за що ж тут дякувати? А саме завдяки їм я ставав здоровим. Не дякував я й за слова: роби уроки, їж кашу, лягай вчасно спати, читай Біблію, не зв’язуйся з поганими компаніями, не обманюй. Прибуток від всіх цих речей був не очевидний, а обмеження та зусилля, щоб це виконувати потрібні були вже зараз. І за що дякувати? Пройшли роки і тепер видно, скільки хороших речей дали мені ці батьківські вказівки – здоров’я, освіту, гарне оточення, особисте знайомство з Богом. Всього життя не вистачить, щоб висловити всю вдячність! Але ж тоді… Невже потрібно стільки років, щоб зрозуміти важливу істину – ми не завжди одразу розуміємо, що справді буде нам на користь. Деколи ми сприймаємо за подарунок долі речі, які в майбутньому принесуть нам біль та сльози, а речі, які вимагають від нас чогось – зусиль, страждання, часу, терпіння, приниження власної гордості, жертовності – ми не бажаємо приймати, хоча в майбутньому вони можуть привести до значно більшої радості та життєвих здобутків.

вдячність

Дорогий друже! Мені легко говорити про це, бо я знаю Бога – джерело моєї впевненості у завтрашньому дні. І це мій секрет. Тут, в палаті, немає чого робити, тому я розглядаю обличчя людей навколо. Моторошне заняття… всі ці люди хворі на рак. Праворуч від мене лежить сивий дядько. Він похмуро мовчить. Тут взагалі ніхто не розмовляє. На колінах в нього планшет з якимось кінофільмом, але видно, що дивиться він неуважно, весь поринувши у свої невеселі думки. Далі лежить хлопець років 35-40. Без волосся та з величезними чорними колами довкола очей. Біля нього дружина – молода дівчина. Вони час від часу перемовляються між собою. У мене враження, що вони вже прощаються – голоси на межі зриву, в очі один одному майже не дивляться, мов бояться прочитати там те, що не хочеться вимовляти вголос. І далі, і далі… на ліжках лежать і сидять люди. В їхніх очах безнадія і сум. Скляні очі дивляться в стелю, нічого не бачачи насправді. Над всією кімнатою, мов туман, висить атмосфера смерті. За що дякувати всім цим людям? Вони ніколи не зрозуміють. Вони всі мали мрії, плани, люблячих людей – дружин та діток, а тепер лежать і подумки прощаються з цим всім. Тож, мій любий читачу, якщо ти не тут в палаті – тобі вже точно є за що дякувати Богу! Чи не так?

Я лежу і ловлю себе на думці, що посміхаюся на все обличчя. Моя посмішка тут така недоречна, така дивна. Якби мені хтось розповідав про це – я б не повірив, але я чую своє серце – там мир і спокій. Як це можливо?  Дозволь розповім. Біблія говорить: «А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь» (Матв.10:30-31) Оглядаюся навколо. Майже у всіх на голові немає волосся. Випало від хіміотерапії. І кожне воно пораховано? Я вірю, що так. Я вірю, що «тим, хто любить Бога, … усе допомагає на добре» (Рим.8:28) Мене не раз питали, що дає мені моя віра. Вона дає мені сили, лежачи в палаті з хворими на рак, посміхатися від всього серця і роздумувати про вдячність Богу. А що дає тобі твоє невір’я, мій друже, якщо ти ще не віриш Богу? Я бачу ці погляди навколо себе – повні безнадії,  ось що воно дає. Без Христа немає надії, особливо в такому місці, як це.

Але повернімося до вдячності. Що ж, насправді, заважає людині, навіть християнину, бути вдячним за ВСЕ, як того вимагає від нас Біблія? У нас зараз час жнив і час подяки Богові за врожаї. Дякувати Богу, наші родючі землі щороку тішать нас різноманітними дарами. І, дивлячись на їх кількість та розмаїття, серце саме наповнюється вдячністю. А якщо якийсь рік врожай не виросте? Ми подякуємо за це теж? А чесно? Пророк Авакум говорить:  «Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!» (Авакум 3:17-18)

Люди не готові дякувати Богу за ВСЕ, навіть за погані речі. Це правда. Ми не звикли. Ми не розуміємо. Це не по-людськи. Це не вкладається в розуміння. І причина тому одна – недовіра Богу. Як я не розумів в дитинстві, для чого мене заставляють пити гіркі ліки, так і зараз ми не розуміємо, чому в нашому житті трапляються хвороби, втрати близьких, втрати роботи, важкі моменти й жахливі переживання. Як дякувати за це? Це не нормально, неможливо! Та Бог говорить, що його воля – подяку складати за ВСЕ. А ще обіцяє, що навіть волосина не впаде з нашої голови без Його волі та контролю. Чи справді, дорогий друже, ти віриш в це? Якщо так – то жодної проблеми дякувати Богу в будь-яких обставинах. Якщо ні – то така вимога тебе, мабуть, навіть обурює? Кожна волосина… ти розумієш? На жаль, для нас, Бог не дає нам звіт у Своїх діях, тому за будь-яких страждань та переживань, з якими нам доводиться стикатися, найчастіше не розуміємо одразу, що саме і для чого Бог робить з нами. То в чому справа? Питай Його! Не стидайся та не бійся ставити Йому важкі запитання. Будь-які. Гіркі, розчаровані та знесилені. Часом я думаю, що справжня щирість криється саме в таких запитаннях та молитвах. Бог любить їх і відповідає.

ВСЕ, без виключення, що зі мною трапляється завжди під повним контролем Бога. Ця думка мене захоплює, вражає і дивує водночас. Той, хто любить мене і тебе більше, ніж рідна дружина чи мама, чи рідні діти – контролює кожну секунду мого і твого життя. І ракову пухлину? І її теж. І мої найглибші переживання? І їх теж. І тому я лежу і посміхаюся. За що мені переживати? Я ДЯКУЮ, ТОБІ, БОЖЕ, ЗА ВСЕ!

Ти віриш в це, дорогий читачу? Це єдиний спосіб знайти вдячність Богові в твоєму серці не тільки коли ти отримуєш від Нього подарунки, а справді за ВСЕ.

Подумай про це. Бо «така Божа воля про нас». А це чогось варте.

Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте розвиток сайту "Слово про Слово"

Slovoproslovo.info – Газета “Слово про Слово є неприбутковим проєктом і працює коштом пожертв.

 Ми прагнемо забезпечити якісну незалежну християнську журналістику, якій ви можете довіряти. Але на те, що ми робимо, потрібно багато важкої праці, часу та грошей.

 Просимо вас фінансово підтримати розвиток та діяльність цього інформаційного християнського ресурсу.

Попередня Стаття

Стратегія лукавого

Наступна Стаття

Про найкоротший в світі текст молитви

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *