У дні святкування Різдва Христового в Інтернеті ми можемо знову спостерігати баталії та суперечки щодо того, святкувати це свято чи ні. Ялинки та подарунки порівнюються з язичницьким жертвопринесенням, причому показується явне посилання цих предметів до використання в нехристиянських традиціях.
25 грудня відзначати Різдво не можна, мовляв, в той день раніше поклонялися Сонцю; це день зимового сонцестояння, в який нібито народилися боги – єгипетський Гор, фригійський Атіс, грецький Діоніс і перський Мітра. І тільки в IV столітті церква замінила це свято святом Різдва Ісуса Христа.
Проте, друзі, поміркуємо про поняття. Адже не початкові сенси, а саме поняття для нас становлять особливу важливість. Апостол Павло пише в посланні до римлян: «Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте» (До Римлян 14:14).
Виявляється, головним стає не походження чого-небудь, а значення цього поняття для мене.
Наприклад, натільний хрестик. Для когось це рятівний амулет, якому він поклоняється. Для мене ж це символ моєї віри. Я його ношу саме з цим розумінням.
25 грудня був «нечистий» день поклоніння, але шанування в історії цього дня змінилося; для мене це християнське, а не язичницьке свято.
Той же апостол Павло говорить, що «Та не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється» (1 Коринтян 8:7).
Отже, ані їжа (ідоложертовне), ані місце (капище), ані саме історичне походження не віддаляє мене від Бога. Віддаляє лише моє суперечливе ставлення до цього, коли я роблю це, засуджуючи себе. Тому і пояснює святий апостол Павло: «А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх» (До Римлян 14:23). На головний план виходить віра, як відношення до чого-небудь.
Давид, наприклад, не гребував використовувати язичницькі інструменти в прославлянні Бога Яхве. «Для дириґента хору. На інструменті ґатійськім» (Псалом 8:1). Ґатійській інструмент – це філістимський музичний інструмент, щось на зразок сучасної гітари.
Бог вирішив передати нам Своє новозавітне послання грецькою мовою, на тій самій мові, яка збагачувалася поняттями давньогрецьких міфотворців і філософів.
Читайте також:
Апостол Павло цитував давньогрецького жерця і провидця Епіменіда, коли писав послання до Тита:
«Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!…» (До Тита 1:12).
З усього вищесказаного хочеться дійти такого висновку: головне – це не походження слова, терміна, поняття, а його сьогоднішнє значення і сенс. Інакше, Христос навряд чи б став людиною, навряд чи увійшов би в родовід Йосипа, де була Рахав-блудниця і Рут-язичниця, апостол Павло не став би перейменовувати себе з єврейського Савла на латинське Павло, а Іван не здумав би навіть використовувати давньогрецький термін «Логос» стосовно Христа.
Ялинки, подарунки, Різдво, – по-християнськи? Так, по-християнськи. Ми не підкладаємо жертви ідолу, ми святкуємо народження Спасителя. З Різдвом вас, дорогі мої друзі! Нехай зі всілякими подарунками, з гірляндами, які світяться, смачною вечерею, ви переживете ще одну радість, найголовнішу радість – народження Спасителя і Господа нашого Ісуса Христа у вашому серці.
Автор: Екзистенція
