Ісус народився в ті дні, коли «кесар Август наказав переписати всю землю». А перепис, треба розуміти, робився з метою збору податків. Саме в такій історичній дійсності відбулося народження Ісуса.
Римський імператор панував над землею і підкоряв собі народи. Він проголошував себе їхнім «спасителем і господом». Його вважали джерелом благоденства і гарантом миру. На нього мали надіятись люди. Одне слово, він поставив себе на місце Бога і привласнив собі те, що по праву належить тільки Йому одному.
І Август в цьому не одинокий. Насправді він є втіленням тієї гордості та схильності до самообо́жнення, які є притаманними всім людям. Правда в тім, що кожен з нас в щоденному житті також робить із себе маленького Августа на території свого володіння. І це почалося ще в Едемському саду, коли наші прародичі Адам і Єва захотіли стати, як Бог. З того часу в світі діє саме така логіка. І це є найбільша диявольська омана і корінь всякого гріха, навіть найменшого. Август, по суті, – це вершина безумства Адама, яке охопило все людство. Проголосивши себе «богом», кесар вважав, що це покладе край недолі і зробить його джерелом щастя для всієї імперії. Але насправді саме в цьому якраз і є джерело всякого лиха на землі, коли людина ставить себе на місце Бога.
Все це допомагає нам зрозуміти дещо важливе про Євангеліє. Якщо просто, то «євангелієм» для людини є те, що приносить їй щастя. Людина не може жити без «євангелія». В кожної людини на землі є своє «євангеліє». Щастя прагне кожен і те, в чому людина бачить свою радість і надію – це і є її «євангеліє», це і є її блага вість.
Та справжнє Євангеліє є тільки одне – Христове, і тільки воно може дати людині правдиве щастя! Самообо́жнення, як і обожнення будь-чого на землі не приносить нам добра, воно тільки робить нас рабами темних сил, які діють у світі. Тільки Бог є джерелом добра і Добра Новина може бути тільки від Нього, бо Він Єдиний спроможний визволити нас від усякого зла. Справжню радість і не обманну надію дарує тільки Христос!
Читайте також:
Справжнім Царем світу є не Август, а Ісус із Назарету. Між царством кесаря і царством Христа існує непримиренний конфлікт. І це є конфлікт не між двома націями, а між правдою і кривдою. Ісус є не просто національний єврейський цар, Він – Цар справедливості по всій землі. І проблема Августа не в тому, що Він римлянин, а в тому, що він грішник, який поставив себе на місце Бога. Перемога належить Ісусові не тому, що Він єврей, а тому, що Він Праведник, який применшив Себе і був слухняний аж до смерті на хресті. Він здобув не просто перемогу в національно-визвольній боротьбі, а перемогу правди, яка не залежить від національності. Він є істинний Син Божий, якого Бог обіцяв послати у світ від початку. «Йому будуть коритися народи».
