Богослів'я

Що відбувається з нами, коли ми помираємо?

Мертві люди не повертаються і не розповідають нам про те, що вони пережили. Але ми можемо знати деякі речі на основі пояснень Біблії. Ми не просто зникаємо після смерті. Ми продовжуємо жити в іншому місці. Послідовники Ісуса йдуть жити з Ним на Небеса. На хресті Ісус сказав розбійникові, розіп’ятому поруч з Ним:

«Сьогодні ти будеш зі Мною в раю» (Луки 23:43).

У розповіді Христа про багача і Лазаря, в момент смерті Лазар був введений ангелами в Небеса (Лк. 16:22). Ймовірно, так буде з усіма Божими дітьми, коли ми помремо. Різні ангели призначені для різних людей (Матвія 18:10), тому, можливо, нашими провідниками на Небеса будуть ангели, які служили нам під час нашого земного життя (Євреїв 1:14).

Найголовніше, що Сам Ісус буде з нами під час нашої смерті. Він пообіцяв ніколи не залишати й не покидати нас (Євр. 13:5). Ніщо, навіть смерть, не може відлучити нас від Його любові (Римлянам 8:38-39). Бог обіцяє, що всі, хто знає Його, будуть прийняті в Його святі, люблячі та милостиві обійми. Саме тому апостол Павло міг сказати: «Ми впевнені, що воліли б бути поза тілом і вдома з Господом» (2 Коринтян 5:8, CSB).

Якою б болісною не була смерть, і як би правильно не було сумувати про неї (Ісус сумував), ми на цій землі, що вмирає, можемо також радіти за наших близьких, які вже перебувають у присутності Христа. Коли вони помирають, ті, хто покриті кров’ю Христа, переживають радість Його присутності. (Писання чітко вчить, що не існує такого поняття, як «сон душі», або довгий період несвідомого стану між життям на землі й життям на Небесах. Слово «заснув» в 1 Солунян 4:13 і подібних уривках описує зовнішній вигляд тіла після смерті).

Як говорить нам апостол Павло, хоча ми природно сумуємо, втрачаючи близьких, ми не повинні «журитися, як люди, що не мають надії» (1 Солунян 4:13). Наша розлука – це не кінець наших стосунків, а лише перерва. Ми не «втратили» їх, бо знаємо, де вони. І одного дня, як нам сказано, у величній зустрічі, вони й ми «будемо з Господом навіки. Тож підбадьорюйте один одного цими словами» (1 Солунян 4:17-18).

Петро говорить нам:

«Щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.» (2 Петра 1:11).

Без сумніву, Бог є головним вітальником. Всі погляди спрямовані на Ісуса, Космічний Центр, Джерело всякого щастя. Але чи не було б доцільно, щоб другорядними вітальниками були Божі люди, ті, хто торкнувся нашого життя, і чиїх життів ми торкнулися? Хіба це не було б чудовим вітанням? Я уявляю собі славні зустрічі й дивовижні знайомства, розмови й розповіді на бенкетах і на прогулянках, відвисання щелеп і довгий сильний сміх, сміх Ісуса, який є найбільш заразливим.

Читайте також:

Наші близькі, які зараз на Небесах, живуть у місці, де радість – це повітря, яким вони дихають. Але вони також з нетерпінням чекають повернення Христа, свого тілесного воскресіння, Страшного суду і створення Нової Землі з руїн старої.

Автор: Ренді Алкорн

Джерело: churchleaders.com

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!