Притча про цінність душі і небезпеку легковажності

На палубі великого пароплава стояв чоловік і розважався тим, що підкидав і ловив якийсь блискучий предмет. Пасажири, дивлячись на його забаву, запитали: «Що це у вас?»
«Це − дорогоцінний алмаз, − відповів чоловік, − він становить усе моє майно, яке я продав, щоб придбати цей алмаз, ця дорогоцінність являє собою роботу всього мого життя». «Якщо це так, − зауважив один із пасажирів, − то я на вашому місці не поводився б із ним так легковажно».
«О, підкидання для мене становить велике задоволення», − відповів чоловік і знову кинув дорогоцінний камінь у повітря.
Чи зробив пароплав поворот, чи щось інше трапилося, але чоловік не встиг підхопити алмаз і він упав у море. Робота всього життя − насилу зібране майно − все це в одну секунду назавжди загинуло.
Читачу, ти кажеш, що нічого подібного в житті не буває, що жодна людина не була б такою дурною, але все-таки бувають такі люди.
Читайте також:
Цей дорогоцінний алмаз − твоя душа, з якою ти проводиш легковажну гру. Якщо ти втратив душу − втратив усе. Якщо ти втратиш будь-що інше, то це можна замінити, принаймні в більшості випадків. Але втрата душі незамінна. Душу втратив − усе втратив.