Про відомих

Фарадей визнав авторитет, більший за науку

Майкл Фарадей народився в 1791 році в Лондоні в сім’ї місцевого коваля і покоївки. Попри цей скромний початок, Фарадея пам’ятають серед найбільш шанованих вчених в історії, як першопрохідця в галузі електромагнетизму та електрохімії.

«Без Фарадея не було б сучасної економіки». Принаймні, так стверджує Енді Кесслер в газеті «The Wall Street Journal».

У 1820 році Фарадей зауважив, що електрика, прикладена до петлі дроту, може змусити магніт рухатися через неї, і це осяяння призвело до створення електродвигуна, який є в кожному вентиляторі, пилососі, пральній машині та електромобілі. Потім Фарадей вивернув своє власне мислення навиворіт. У 1831 році він винайшов динамо-машину, інверсний двигун. Пропустивши електрику по довгому дроту до електромагнітного релейного перемикача, можна подзвонити в дзвін. Це нововведення стало телеграфом, телефоном і сучасними бездротовими пристроями, які всі засновані на індукції Фарадея.

Вже одне це резюме робить Фарадея гідним того, щоб його пам’ятали. Але, як зазначив Кесслер, його приклад також має значення в епоху, коли багато хто використовує «науку» з великої літери як беззаперечний авторитет, навіть поза межами її природної компетенції. Часто повторювані фрази «вчені кажуть» або «наука визначилась» зазвичай мають на меті викликати тихий трепет і змусити замовкнути інакомислення з усіх питань – від економіки й державної політики до гендерної ідеології й зміни клімату.

Фарадей, можливо, посміявся б з такого способу використання «науки». Хоча наука вказує на логіку і порядок, який Бог вплів у космос, люди часто винні в упередженості й ірраціональності. «Я міг би довіряти факту і завжди ставити під сумнів твердження», – писав він швейцарському фізику Огюсту-Артуру де ла Ріву.

Коли два відомі вчені свого часу вступили в суперечку, Фарадей написав другу: «Ці полеміки наукового світу дуже прикрі; вони утворюють велику пляму, якій піддається прекрасна будівля наукової істини. Чи є вони неминучими? Вони, безумовно, не можуть належати самій науці, а є чимось у нашій занепалій природі».

Ці подвійні переконання, як у пізнаваності створеного порядку, так і в людській схильності до поспішних висновків, допомогли Фарадею стати прискіпливим дослідником в лабораторії й чимось на кшталт нонконформіста в релігії. Він належав до невеликої деномінації, відомої як Сандеманська церква, яка скептично ставилася до традицій. Фарадей мислив емпірично і стверджував, що християнин не може мати «ніякої впевненості, окрім тієї, яку може дати йому Слово».

Схожі статті

Професор ядерних наук Массачусетського технологічного інституту Ян Хатчінсон так схарактеризував Фарадея: «Можна припустити, що його життєва релігійна невідповідність надала певного забарвлення його психологічному складу, що дозволило йому комфортно відстоювати неортодоксальні наукові позиції». Так, його теорії про силові магнітні лінії спочатку були сприйняті скептично, а потім стали фундаментом сучасної фізики.

У всьому цьому Фарадей є прикладом того, як християни можуть збалансувати конструктивні цілі науки з точним розумінням наукового авторитету. Сьогоднішня стенографія занадто легко підміняє дебати і політизує питання там, де суд присяжних все ще повинен бути поза ними. Насправді ідея про те, що наука ніколи не може бути піддана сумніву, є зрадою самої науки. Деякі з найбільших відкриттів людства почалися з того, що вони кинули виклик загальноприйнятій мудрості й дозволили доказам вести в інше русло. «Наука», зрештою, ніколи нічого не «говорить». Це роблять лише вчені, пропонуючи гіпотези як спосіб управління даними, які надає наука.

Читайте також:

Частково зловживання терміном «наука» походить від відсутності інших авторитетів, окрім науки. Шанобливе ставлення Фарадея до Святого Письма випливало з визнання його морального і духовного авторитету. За відсутності зовнішніх авторитетів багато хто звертається до «науки», щоб вона взяла на себе роль, яку вона просто не може виконати. Таким чином, авторитет переходить до вчених, які претендують і на об’єктивність, і на компетенцію, якої вони не мають.

Як сказав Хатчінсон, пишучи про Фарадея і його майже сучасника Джеймса Клерка Максвелла: «Проникнення цих людей у фізику стало можливим завдяки їхнім релігійним переконанням. Для них узгодженість природи випливала з її походження з розуму її Творця».

Це основа для розуміння ролі й призначення науки, яку варто відновити.

Джерело: christianheadlines.com

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!