Блог Андрія Савича

Радійте Сину

Після майже 12-годинного перебування в пологовому будинку я йшов додому голодний, втомлений, але щасливий. В той день у нашій сім’ї відбулося поповнення і я втретє став татом.

Я досі пам’ятаю ту мить, коли сидів у палаті, очікуючи закінчення операції, і з нетерпінням чекав, коли мені привезуть сина та покладуть на груди. Сівши на стілець навпроти дверей, я прислуховувався до кожного звуку на коридорі чи, бува, це не мого сина везуть. Чекати довелося не довго, бо за декілька хвилин двері відчинилися і на візочку медсестра привезла такий малесенький клубочок, з середини якого виднілася пара оченят. За якусь мить я відчув тихе сопіння мого сина, який лежав у мене на грудях біля серця, і я заплакав…

В мене є син!!! Яке ж це щастя − бути батьком. В ту мить величезна радість переповнювала моє серце і мені хотілося поділитися нею з усіма на світі, розіслати СМС-ки, запостити про свій скарб в соцмережах. Вам знайоме це почуття?

Якщо у вас не народжувалася дитина, то ви неодмінно переживали подібне, коли, наприклад, спостерігали якийсь дивовижний краєвид, насолоджувалися фантастичною грою улюбленої команди, смакували неповторну їжу, здобували перемогу на якомусь змаганні, кохана людина зробила вам пропозицію вийти заміж. Згадайте цю мить, бо я впевнений, що ви неодмінно хотіли розповісти про це ще комусь, щоб ще хтось порадів разом з вами. І це не питання гордості чи просто лайків, це питання радості. Наша радість неповноцінна, якщо немає можливості поділитися нею з кимось ще.

Розуміючи це тепер, подумайте про Різдво, про народження Ісуса Христа. Як, напевно, радів Отець та всі небеса, коли на світ появилося немовля-боголюдина. На небі була неймовірна радість, яку не можна було стримати. В той час не було інтернету, не було інстаграму чи телеграму, не можна було розіслати електронного листа чи запостити в соцмережах відео новонародженого, однак Небо не мовчало. Ангели шаленіли від радості, адже здійснюються обітниці, звершується Божий план спасіння, Син являє Свою велич впокорившись і ставши людиною. Такого ще ніколи не було! Ангели прагнули поділитися цією радістю бодай з кимось, нехай навіть з пастухами, але й для них вони нестримно благовістили РАДІСТЬ ВЕЛИКУ. Отець теж не залишився осторонь, Він сповістив про народження Ісуса всьому світу помістивши на небо яскраву зорю. Отець не стримує Своєї радості від Сина, а проголошує її людям.

Читайте також:

Схожі статті

Наш Бог − вічно щасливий та радісний Бог, Який запрошує нас у Свою вічну радість в Ісусі Христі. Ніщо не може порушити Його радості − Отець радіє Сину, а Син радіє Отцю. Також Ісус радіє, спасаючи світ, бо «заради РАДОСТІ, яка була перед Ним, Він перетерпів хрест і сором та сів по правиці Отця» (Євреїв 12:2). Саме завдяки їхній радості ми отримали благодать для життя, спасіння та можливість переживати інші радості, наприклад, народження дітей.

Дякую Тобі, Боже, за сина!
Дякую тобі, Боже, за Сина!

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Андрій Савич

Пастор церкви «Голгофа» м. Луцьк. Одружений, батько трьох дітей Магістрант програми «Біблійна душеопіка» КБС.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button