Блог Юрія Попченка

“Прийняли рішення”, Матвія 27:1. Відповідь Михайлу Назаренку. Частина 2

Продовжуємо відповідати на критику нового перекладу Нового Завіту у статті «Аналіз тексту Євангеліє від Матвія Нового Завіту в перекладі Юрія Попченка». У цій статті ми розберемо зауваження стосовно вислову «прийняли рішення» в Матвія 27:1.

Сьогодні ми відповімо на закиди стосовно неточного перекладу того чи іншого слова або виразу. Ця частина критики найбільш дивна, адже автор сам зізнається, що не вивчав «стародавніх та класичних мов», тому йому «важко щось говорити з погляду точности перекладу до мови оригіналу». Звідки ж в автора критики така впевненість у неточності перекладу, якщо він не знає біблійних мов і не читає оригінал? У порівнянні з чим новий переклад неточний?

Декілька разів брат посилається Стронга на підтвердження своїх зауважень. Проте Стронг не є грунтовним словником Нового Завіту і його не можна використовувати для глибокого аналізу грецького тексту Нового Завіту. Для цього існують спеціалізовані грецько-англійські словники: Thayer. Greek-English Lexicon of the New Testament та Bauer-Danker. Greek-English Lexicon of the New Testament. А крім того незрозуміло, якого саме Стронга цитує критик, бо інколи його цитати не співпадають з офіційним російським словником Стронга. Схоже на те, що він був скачаний десь із інтернету,  а, значить, на ньому позначилася самодіяльність народних «знавців» давньогрецької мови.

В інших же випадках для обгрунтування своєї критики брат просто посилається на існуючі українські переклади. А звідки впевненість, що в інших перекладах точніше? А, може, в зазначених місцях випадках у них якраз не точніше? Як покаже подальший аналіз, саме так воно і є.

Матвія 27:1 – «прийняли рішення». Важко сказати, чому автор зробив вибір на користь сухому канцеляризму з сучасного ділового мовлення, причому скалькованого з московської мови – принимать решение. Ліпше тоді сказати ухвалили, постановили. Це було в дусі української мови. Проте в мові оригіналу ми такого не знайдемо. Стронг подає   влаштувати нараду. Саме так і переклали всі попередні перекладачі: Куліш – «зробили нараду»; Огієнко – «зібрали нараду»; Хоменко та Турконяк – «скликали нараду». Тож і Юрію Попченку варто було б ужити іншого вислову, а не йти за дослівним підрядковим перекладом А. Вінокурова, який використовує саме приняли решение.

Твердження про те, що я пішов за підрядковиком Винокурова, є нічим іншим, як претензія на всезнання чи серцезнавство. Як інакше пояснити таку впевненість? Проте подібність у перекладі можна пояснити ще трьома способами: Винокуров запозичив у мене, ми запозичили з одного джерела, ми незалежно один від одного прийшли до однакового перекладу. Як би там не було, підрядковик Винокурова я не читав і за ним не йшов.

Чому брат Назаренко не зміг знайти в оригіналі «прийняли рішення» зрозуміло: він не знає мови оригіналу і не може його прочитати. Але навіщо казати неправду про те, що Стронг подає «влаштували нараду»? Почнемо з того, що словник Стронга – російською мовою, тому там в принципі не може бути українських слів. Але й «устроили совещание» в Стронзі ми не знайдемо. В оригіналі вжито два слова συμβούλιον ἔλαβον, і Стронг подає значення кожного слова окремо, а не двох разом:

  • 2983 λαμβάνω 1. брать, хватать, обхватывать; 2. получать, принимать.
  • 4824 συμβούλιον совет, совещание, наставление.

Так от, грецький вислів συμβούλιον ἔλαβον ніколи не означає в Новому Завіті «зібрати нараду». Це видно навіть із самого тексту Євангелія. Первосвященники й старійшини зібралися не вранці, а вночі, відразу після арешту Ісуса, і цілу ніч розглядали Його справу. А на ранок вони прийняли судове рішення стратити Його і відразу після цього повели до Пілата, щоб отримати дозвіл привести свій вирок у дію (іудеї тоді не мали права приводити в дію смертні вироки).

Bauer-Danker зазначає, що вислів συμβούλιον λαμβάνειν є латинізмом і дорівнює латинському вислову consilium capere. Латинсько-російський словник Дворецького наводить такий переклад цього вислову на слово capio: c. consilium — принять решение (решиться), но тж. обдумывать, рассуждать  SenT (=Lucius Annaeus Seneca Tragicus). А на слово сonsilium Дворецький наводить приклад із Ціцерона: c. capĕre ex re et ex tempore — принять решение в соответствии с обстоятельствами. Тому давньогрецько-англійський словник Bauer-Danker наводить на Марка 15:1 такий переклад: «reach a decision» – прийняти рішення 15:1 (у Марка вжито інше дієслово – ποιήσαντες, але іменник – той самий). Цей авторитетний давньогрецько-англійський словник і дав мені підставу перекласти «прийняли рішення». Думаю, що ним же скористався і Винокуров.

Крім того, συμβούλιον ні разу не вживається в Новому Завіті в значенні «нарада». Це слово означає або дорадчий орган (Дії 25:12), або рішення цього органу (Мт. 27:1; Мк. 15:1). Наводжу визначення зі словника Bauer-Danker (переклад з англійської автора):

  • «3. the result reached by a deliberating group, plan, purpose» – результат, досягнутий дорадчою групою, задум, намір
  • «4. an official deliberative assembly as a body, council»офіційні дорадчі збори в якості органу, рада

Мені можуть заперечити: як же συμβούλιον не означає «нарада», якщо у Стронга подано «совещание»? З цього приводу скажу таке. Російський словник Стронга не є перекладом англійського Стронга, а авторським словником двох українських братів. З одним із них я знайомий особисто. Він у приватній бесіді розказав мені, що при укладанні словника вони користувалися давньогрецько/давньоєврейсько-англійськими словниками, але в тих місцях, де ці словники входили в дисонанс із Синодальним перекладом, вони вводили слова з нього, щоб не підривати його авторитет. Так у цей словник потрапило «совещание», бо в Синодальному перекладі маємо «имели совещание». А варіант «наставление» потрапило в російський Стронг зі словника Дворецького. Правда, в останньому до цього слова стоїть помітка «Plut.». Це означає, що в цьому значенні слово вживається в Плутарха. До речі, давньогрецько-російські словники Вейсмана і Дворецького теж часто вводять слова із Синодального перекладу.  Ось чому Вейсман, Дворецький і російський Стронг не є надійними джерелами для визначення значення грецьких слів у Новому Завіті.

Нарешті розглянемо заперечення до виразу «приймати рішення» мовного характеру. Чи постало воно з сучасного ділового мовлення ще треба довести, але це ніяк не сухий канцеляризм. Цей вираз є надзвичайно поширеним у повсякденному мовленні. У «Корпусі української мови» (http://www.mova.info/corpus.aspx?l1=209) в розділі «художня проза» подано 2 сторінки прикладів із сучасної літератури, причому вони не стосуються діловодства. Наведемо декілька з них:

  • Самуїл нерішуче здвигнув плечима — вагався, видно, приймати рішення (Володимир Малик. Князь Ігор, 2014).
  • Адже людина, яка приймає рішення, розплачується за нього набагато жорстокіше, ніж та людина, за яку все вирішують (Наталка Сняданко. Чебрець в молоці, 2007).
  • — Не треба приймати рішення зопалу, – сказала спокійно Настя (Світлана Талан. Оголений нерв).

У розділі «публіцистика» наведено аж 23 сторінки прикладів, і більшість із них пов’язана з діловодством: законотворчістю, адмініструванням, судочинством. Наведемо декілька з них:

  • Міністерство освіти і науки дозволило місцевим органам управління освітою приймати рішення про зміни термінів і тривалості зимових та весняних канікул (По суботах діти вчитися не будуть. Львівська газета, 13.11.2009)
  • Цей орган проводитиме остаточну експертизу та прийматиме рішення щодо винесення проекту на розгляд уряду (Пасочник Василь. Держгарантії: ріг достатку чи скриня Пандори? Дзеркало тижня, 2013)
  • — Суди приймають рішення, за які ніхто не несе відповідальності (Усатенко Петро, Суржик Лідія. Земля НАНУ: чудеса тривають. Дзеркало тижня, №47 (775) 5 – 11 грудня 2009 р.).

Поширене вживання «прийняти рішення» в діловодстві, зокрема в судочинстві, дуже підходить до ситуації, описаної в Матвія 27:1. Тут описується те, як Синедріон, верховний суд Іудеї, прийняв рішення стратити Ісуса. «Ухвалили» і «постановили» тут не підійдуть, бо ці дієслова – перехідні і вимагають прямого додатку, а його тут нема. Як кострубато буде звучати цей вірш у такому випадку: «Коли настав ранок, усі первосвященники й старійшини народу ухвалили/постановили проти Ісуса, щоб видати Його на смерть». Відразу виникає питання: що ухвалили чи постановили?

Навіть якщо вираз і скалькований з російського, це не може бути запереченням до його вживання. Запопадливі пуристи – ревнителі чистоти української мови таврують як русизм будь-яке слово чи вираз, які нагадують їм російські, і завзято намагаються «очистити» від них українську мову. За цією логікою мову треба «очистити» і від грецизмів, латинізмів, германізмів, англіцизмів, полонізмів і багатьох інших -ізмів. Мало того,  що вони не роблять цього, так при «очищенні» української мови від «русизмів», замінюють їх найчастіше на полонізми, і тоді, по-їхньому, виходить «чиста українська мова». Ще ніхто з них не пояснив, чому русизми засмічують українську мову, а полонізми очищають.

Отже, переклад «прийняли рішення» відповідає оригіналу й українському слововживанню, тоді як «зібрали/скликали нараду», «сделали совещание» є відверто неправильними.

Замовити Новий Завіт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Юрій Попченко

Керівник і головний перекладач нового перекладу Біблії на українську мову, проповідник, викладач біблійних курсів, магістр української і класичної філології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), бакалавр сходознавства (Російський державний гуманітарний університет), знавець багатьох мов, серед яких давньогрецька, давньоєврейська і арамейська. Одружений, батько чотирьох синів.

Схожі статті

2 Коментарів

  1. Не треба впадать в агресiю треба вiдстрiлювати недосконалостI а не один одного БлаженнI лагiднI ,бо вони успадкують землю. Мф 5:5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button