«Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.» (Гал. 4:4-5).
У Бога немає випадковостей, стихійності, безпорядку і хаосу… Навпаки, все відбувається у встановленому порядку, розумно і послідовно.
Навіть трагічні події, які мали місце в історії людства, відбувалися за законом повноти часу. Ми бачимо це на прикладі всесвітнього потопу. «І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно» (Бут. 6:5).
Щодо нас у Бога теж є Свій час. Ми не кинуті на свавілля стихій, не пливемо з волі випадку. Наші дні в руці Його, як говорить Давид. І всі наші дії також отримують належні оцінки за даним законом повноти часу. Павло каже: «А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо» (Гал. 6:9). Апостол Петро мотивує наше смиренне ходження перед Богом наступним чином: «Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив» (1 Пт. 5:6).
Більше про час:
Стаючи християнами, ми пізнаємо Ісуса Христа, у якому перебувала «уся повнота Божества». Як наслідок цього, змістом нашого життя стає переміна в Його образ, тобто зміна поведінки, зміна думок, зміна життєвих пріоритетів.
Михайло Козубовський
