Звернімо увагу на слова апостола Павла: «Правителі страшні не для добрих діл, а для злих. Хочеш не боятися влади? Роби добро — і матимеш від неї похвалу. Правитель — Божий слуга, він тобі на добро. А якщо зло робиш, бійся, бо не даремно він носить меч. Він є Божим слугою, який відплачує покаранням тому, хто чинить зло» (Римлян 13:3,4). Вторить йому і Петро, вказуючи, що покарання злочинців і заохочення тих, хто робить добро, – призначення влади (1 Петра 2:14).
Саме для покарання зла, що увійшло у світ із гріхопадінням, був встановлений Закон: «Знаємо, що Закон добрий, коли хто його законно застосовує; знаємо й те, що Закон не даний для праведного, але для беззаконних і нестриманих, безбожних і грішників, несправедливих і нечестивих, для тих, хто зневажає батька й матір, для вбивць, розпусників, мужоложників, викрадачів людей, неправдомовців, клятвопорушників і для всього іншого, що противиться здоровому вченню» (1 Тимофія 1:8-10).
Але, як зазначає Соломон, «Не скоро відбувається суд над поганими справами; від цього і не лякається серце синів людських робити зло» (Екклесіяст 8:11). А Асаф вигукує: «Доки ви будете судити неправедно і надавати лицеприйняття нечестивим? Давайте суд бідному та сироті; пригніченому і злиденному чиніть справедливість; рятуйте бідного і жебрака; викидайте його з руки безбожних» (Псалми 81:2-4). Пророки викривають недбайливе ставлення правителів до своїх обов’язків, які ті повинні виконувати:
- без зволікання;
- правильно;
- неприємно;
- надаючи допомогу беззахисним;
- приборкуючи безбожних.
Читайте також:
Якщо влада не виконує своїх першорядних обов’язків, вона перестає відповідати своєму призначенню. А, як було зазначено, невідповідність призначенню і є злочин. «Омийтеся, очистіться, – закликає Господь через пророка, – вилучіть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте робити зло; навчіться робити добро, шукайте правди, рятуйте пригніченого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову» (Ісая 1:16-17).
