Топ

Наша Пасха Христос

Біблія розповідає, що євреї почали святкувати Пасху ще три з половиною тисячі років тому, у єгипетському рабстві. Визволяючи євреїв з єгипетської неволі, Бог наказав їм у десятий день першого місяця взяти однорічне ягня, а на чотирнадцятий день заколоти його, намастити кров’ю одвірки, і з’їсти м’ясо, спечене на вогні, не залишаючи нічого до ранку. Тієї ночі Господь визволив Свій народ з неволі. Цей день став називатися Пасхою.

Ми, християни, також святкуємо Пасху, але не дотримуючись атрибутів єврейського свята. Цілком логічно, що може виникнути запитання: яка ж це Пасха? Відповідь знаходимо у Біблії: «Наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений» (1 Кор. 5:7).

Паралель між єврейською та християнською Пасхою полягає в тому, що Ісус виступає ягням, принесеним у жертву за гріхи всього людства.

Три з половиною тисячі років тому євреї перебували у страшному єгипетському рабстві. Гнобителі знущались над ними, вбивали їхніх дітей, змушували тяжко працювати. Народ Ізраїлю волав від непосильної праці, але нічим не міг зарадити такому лихові. Сучасний світ – не у кращому становищі. Рабство, в якому перебуваємо ми, ще огидніше за єгипетську неволю. Це рабство гріха, який руйнує здоров’я горілкою, тютюном і наркотиками, нищить наших дітей абортами і перетворює їх на малолітніх злочинців. Гріх спустошує душі, вселяє у серця розчарування і страх перед майбутнім.

Друже, якщо ти теж розчарувався в житті і майбутнє тобі видається безнадійним, знай, що і ти маєш шанс. Господь приготував чудовий шлях визволення народу Ізраїлю. Кожен, хто бажав отримати свободу, мусив виконати Божу умову: заколоти однорічне ягня, без вади, його кров’ю помастити одвірки, а спечене на вогні м’ясо з’їсти з прісним хлібом та гіркими травами. Хто був згоден виконати цю умову, отримував свободу, хто відмовлявся – гинув. Господь сказав: «І перейду Я тієї ночі в єгипетському краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного первородного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я – Господь! І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, – і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї» (2 М. 12:12,13).

Ось в чому полягало значення Пасхи – «обминути», «пройти мимо». Божий суд обходив стороною тих, хто виконав Його умову, – намастив одвірки кров’ю ягняти.

Бог приготував чудовий шлях визволення також і для нас, жителів третього тисячоліття. Згідно Його задуму ми маємо прийняти Христа як особистого Спасителя і Бога. Апостол Павло наголошує, що Христос, принесений у жертву, і є нашою Пасхою. Іван Христитель так сказав про Ісуса Христа: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» (Ів. 1:29). Пасхальне ягня, якого євреї мусили заколоти, щоби врятуватися, сьогодні представлений Ісусом Христом, що був «як ягня проваджений на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст» (Іс. 53:7). Христос «був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, – кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!» (Іс. 53:5).

Ось що зробив для нас Христос! Тому, бажаючи отримати спасіння від Божого суду, маємо податися до Христа. Бог не зважатиме на нашу релігійність, християнську родину, відвідини церкви чи добрі діла. У Бога тільки один шлях спасіння, який ми можемо або відкинути, або прийняти – це Ісус Христос.

Так само, як євреї мусили заколоти ягня і з’їсти його до останку, так і ми маємо прийняти в серце Ісуса Христа. Чимало людей стверджують, що вони вірять в Бога, та вірити в Христа і прийняти Його у своє серце – різні речі. Бог бажає, «щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові, змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою» (Еф. 3:17-19).

Більше про Пасху:

Друже, а хто і що живе в твоєму серці? Біблія говорить, що «з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги» (Мт. 15:19). Усе це виходить зсередини й опоганює людину. Чи не сповнене і твоє серце такого бруду? Якщо у ньому не живе Христос, не важливо, що ти називаєшся християнином, молишся і відвідуєш церкву. Справжнє питання у тому, чи отримав ти прощення гріхів через Ісуса Христа.

Біблія запевняє нас, що всякий, хто покличе Господнє ім’я, врятується. Тисячі людей уже визволенні із рабства гріха й отримали нове життя. Христос, входячи у життя людини, очищує її, звільняє від будь-якої залежності і дарує добробут у родині.

Багатьом настільки подобається життя у гріху, що вони і слова не бажають чути про те, щоби прийняти Христа. Але ж життя без Христа рано чи пізно призводить до смерті. Колись, помираючи, Вольтер вигукував: «Я, залишений Богом і людьми, йду в пекло! О Христос! О Христос!» Але було вже пізно. Сьогодні Слово Боже закликає нас не робити затверділими наших сердець.

Крім того, що євреї мали з’їсти пасхальне ягня, вони також мусили намастити його кров’ю одвірки. Чому така умова? Невже Господь не знав, у яких оселях споживали ягня? Так, Йому було достеменно відомо, що відбувалося за зачиненими дверима, але Він також звелів позначити на дверях знак віри, за яким можна було впізнати послідовників Бога Живого.

Мабуть, людині найважче засвідчити свою віру перед іншими. Сьогодні багато хто стверджує, що вони вірять, але, мовляв, про себе, у душі. Такі люди, можливо, навіть покаялися, прийняли Господа і крадькома читають Біблію, але соромляться відкрито заявити про це оточуючим. Христос з цього приводу сказав, що тих, хто соромиться Його на землі, посоромиться і Він, коли прийде у славі Отця. Крім того, Біблія говорить: «Коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведності, а устами ісповідуємо для спасіння» (Рим. 10:9,10).

Кров на одвірках сьогодні слугує зовнішньою ознакою, яка свідчить про переміну нашого життя. Вона також свідчить про те, що ми стали новим творивом і перестали грішити. Тепер маємо іншого Пана: якщо раніше виконували волю диявола, то тепер беззастережно бажаємо служити лише одному Господеві.

Друже, коли ти став християнином, чи помітили оточуючі, що твоє життя змінилося? Якщо ні – тоді Пасха для тебе даремна. Кров на одвірках нагадує нам про настанову Господа відкинути зло з наших сердець і навчитися творити добро.

[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!