Одного разу директор християнської школи під час сніданку в місцевій перекусній запитав мене: «Що ви можете сказати молодій людині, у якої немає захопливої історії для свідоцтва іншим?».
Він сказав мені, що багатьом з його студентів подобаються християнські заходи, на яких можна послухати свідоцтво від людей, які перед тим, як прийшли до Христа, були вбивцями або наркоманами. При цьому студенти часто вважають, що їх власна історія приходу до Ісуса малоцікава, тому що вона не драматична.
«Ви прийшли до Христа в дитинстві, – сказав він. – Що ви можете сказати такій людині, як ви, щоб надихнути її?»
Я дійсно увірував в Христа ще в дитинстві. Якщо скористатися форматом свідоцтва, який колись був рекомендований Cru (міжконфесійна християнська організація для студентів коледжів і університетів), то моя розповідь повинна початися таким чином: «До того, як я зустрів Христа, я вчився сидіти на горщику і не слухався своїх батьків».
Я хвалю Бога за кожного зверненого найманого вбивцю, за кожного звільненого наркомана, кожного відкупленого афериста. Але чи є способи свідоцтва, крім розповідей про те, які погані справи ви здійснювали раніше, і як Бог врятував вас від цього? Чи є щось більше, ніж підкреслення драматичних подій?
Неправильне розуміння гріха
Ми легковажно не надаємо серйозного значення всякому гріху. Ті, хто применшують важливість раннього звернення, і ті, хто звеличують драматичне звернення, чинять неправильно.
Біблія ясно дає зрозуміти, що серйозність гріха вимірюється не шляхом порівняння його з іншими гріхами, помислами або проступками. В Біблії тяжкість гріха вимірюється ступенем його впливу. Бог однаково негативно сприйняв акт поїдання Адамом плода з дерева і вбивство Каїна. З цієї ж причини непослух батькам знаходиться в одному списку з вбивством (До Римлян 1). Як пише Мартін Ллойд-Джонс у своїй книзі «Духовна депресія»: «Є тільки один гріх, і цей гріх – невіра».
Це означає, що всі ми стоїмо на одному рівні перед хрестом. Людина, яка штрикнула ножем свого ворога і дивиться, як його кишки вивалюються на землю, потребує спасіння не більшою мірою, ніж маленька дитина, батьки якого читають йому біблійні оповіді й водять до церкви. Це означає, що всі ми, мертві в гріху, потребуємо приголомшливій і чудовій дії благодаті, яка поверне нас до життя.
Неправильне розуміння благодаті
Ми з легкістю неправильно розуміємо суть благодаті, применшуючи її значення. Ми вважаємо, що єдиною дією благодаті в процесі звернення є прощення гріхів. При цьому ми не беремо до уваги інші неймовірні дії благодаті, які потрібні були, щоб привести нас до спасіння.
Навіть той факт, що кожен з нас має можливість чути Євангеліє, є неймовірним наслідком Божої благодаті. Багато людей жили й померли, так і не почувши послання, яке я чую у своєму житті кожного тижня. Чути істину – це благодать.
Читайте також:
Наявність в нашому житті батьків, вчителів і пасторів, які своїм життям демонструють нам приклад Євангелія – це результат дії благодаті. Я бачив проблеми в церкві, але я був позбавлений лицемірства і корупції. Замість цього я бачив покаяння, щиру віру, ентузіазм і чесність. Це благодать.
Бути вирощеним Богом всесвіту – це благодать. Воскреснути зі смерті – це благодать. Отримати дар віри – це благодать. Це благодать – розуміти й цінувати славу Христа. Це благодать – проявляти стійкість, коли ми їдемо за Богом. Насправді саме благодать зберігає нас в періоди депресії, відчаю, спокус і сумнівів (До Филип 1:6).
Всі наші історії – це історії дії благодаті від початку і до кінця.
Що таке свідоцтво?
Я вважаю, що ми повинні розповідати історії про героїзм Бога, незалежно від того, чи були наші гріхи вражаючими. Кожна історія навернення – це драматичне оповідання про доброту Бога. Коли ми звертаємо фокус своєї уваги на Його доброту, то кожна історія стає яскравим свідоцтвом Його безмежної благодаті.
Що мені сказати тому, кого бентежить свідоцтво, позбавлене захоплюючих сюжетів? Ми повинні разом здивуватися тому, як Бог врятував апостола Павла, співучасника вбивств і ворога християн (Дії Апостола 9), а також Тимофія, який був приведений до віри віруючими бабкою і матір’ю (2 Тимофію 1:5). Обидві ці розповіді оповідають про благодать. Одна благодать крушить, інша вирощує. У результаті, саме завдяки благодаті обидві ці людини увійшли в Царство Боже і служили в ньому.
Так і з усіма нами.
Автор – Джо Радосевіч
Джерело: ieshua.org з посиланням на thegospelcoalition.org
