Світ

Християни Естонії відкриті для допомоги українським біженцям

Українці, які опинилися в пастці на окупованих Росією територіях, переживають жахливі поневіряння, і багато хто зараз прямує через Росію до країн Балтії, де християни приходять їм на допомогу.

Джерело: cbn.news

Понад сім мільйонів людей залишили свої будинки внаслідок війни в Україні – це наймасовіша міграція з часів Другої світової війни. У районах, захоплених російською армією, часто мало що залишилося від будинків та інфраструктури.

Українка Ніна Володимирівна розповіла CBN News: «Раптом я почула вибух, і в мене вибило двері. Я відчула невеликий протяг і взяла ліхтарик, щоб дізнатися, що це було. Я побачила, що двері немає, а всі вікна на балконі розбиті».

Багато хто з цих мешканців відчували, що застрягли без документів чи ресурсів, щоб виїхати. Тепер багато хто все одно їде, рятуючись від майбутньої зими, і для цього їм доводиться перетинати країну свого ворога – Росію.

CBN News відвідав Івангородську фортецю XV століття в Естонії прямо на кордоні з Росією. Це місце також знаменує кінець дуже довгого і напруженого шляху для сотень тисяч українців, які пройшли весь шлях півднем Криму, понад 1500 миль, до цього мосту, яким вони входять до Європейського Союзу.

Тут, у талліннській гавані, стоїть круїзний лайнер, який зараз служить тимчасовим будинком для 2000 українців. Попри те, що естонський уряд допомагає невеликими виплатами та іншими соціальними програмами, це все ще складний перехідний період.

Українська біженка Марина Носиленко розповіла CBN News: «Дітям тяжко. Тому ми намагаємось зберігати все позитивне, не говорити про це. Начебто все добре, начебто ми просто змінили місце проживання».

Тіснота на борту корабля ніщо в порівнянні з тим, через що довелося пройти цим українцям.

Біженка Вікторія Ковалевська пояснила: «Вони оточили мене своєю зброєю та сказали: «Ви не вибираєте, куди йти. Ми вибираємо”. І я сказала: “Вибачте, але ми не худоба, ми люди. Ми маємо право знати, куди ви нас ведете”».

Ця крихітна прибалтійська нація прийняла понад 50 000 українських біженців із початку війни.

«Я думаю, що спочатку були деякі побоювання з приводу того, що, ми матимемо справу з величезним напливом людей, і це було близько 3-4 відсотків населення, що приїхали до Естонії як біженці», − сказав естонський адвокат Алекс Ламовал. − Ви знаєте, для контексту це близько 10 мільйонів людей у Сполучених Штатах».

79-річна біженка, на ім’я Зоя, розповіла нам, що вона ніколи не від’їжджала далі, ніж за кілька кілометрів від свого будинку в Маріуполі, поки його не розбомбили росіяни.

«Тепер нам більше нема куди йти. Що ще гірше, ми не мали ні електрики, ні газу, і я сумніваюся, що цієї зими у нас буде тепло», — сказала вона.

Після того, як Зоя прибула сюди, маючи на лише одяг на собі, члени місцевої церкви зголосилися дати їй притулок.

Ламовал сказав: «Люди з нашої церкви хотіли дізнатися, чи зможе хтось допомогти їй і дати притулок на пару ночей, і ми вирішили, що цілком можемо це зробити».

«Я така вдячна за цю родину, − сказала Зоя. − Як вони можуть так добре ставитися до мене, якщо ми навіть не сім’я? Ми не просили Росію рятувати нас. Можливо, п’ять відсотків людей у Маріуполі підтримали росіян, але треба бути під наркотиками, щоб дивитися на ці почорнілі, розбомблені будинки й думати що саме так виглядає порятунок».

Не лише українці перетинають Естонію у пошуках кращого майбутнього. Тут також є тисячі росіян.

Читайте також:

Сильна нація. Як я зрозуміла, що я українка?

Саша, російський іммігрант в Естонії, сказав: «Я іммігрував з Росії у 2015 році, і однією з причин було те, що я відчував, що зростаю, живучи в країні-агресорі».

«Я знаю, що багато людей навколо мене теж хочуть зробити цей крок, і з цією війною ви можете відчути, що люди хочуть іммігрувати, і зараз вони намагаються зробити це в екстреному порядку, тікаючи до Туреччини чи будь-якої країни, яка безвізова для росіян», − сказав Саша.

Юрій, іммігрант із Білорусії, сказав: «Я думаю, що цієї війни не мало бути. Ми просто увірвалися до сусідів і почали вбивати їх без жодної причини. Такі речі не повинні відбуватися у 21 столітті».

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Маргарита Стралківська

Журналістка стрічки новин. Студентка 3-го курсу журналістики в Українському гуманітарному інституті.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!