Актуальне

Чому у наше життя приходить горе?

У житті нас по-різному наздоганяє горе. І це горе приходить завжди несподівано. Про це я думаю вже другий день, дізнавшись про особисту катастрофу моїх знайомих і друзів.

Даремно ми намагаємося дати якусь раціональну відповідь на проблему нещастя в житті ближнього (як це робили друзі Йова). Також марно займатися нескінченним самокопанням (як це робив сам Йов). Так, ця книга дуже важлива в нашому пошуку відповіді на питання страждань. Вона характерна і показова тим, що Йов так і не дізнається причину його скорбот.

Чому?

А тому що Бог НЕ ЗМІГ цю відповідь йому дати. Він лише показав збентеженому і переляканому страждальцеві зірки, орбіти комет, величні гори і масу небачених тварин. «Хто ними керує? А ну, дай мені відповідь!».

Але за всіма цими питаннями, які немов пил напустив перед змученим Йовом Бог, сховалося інші більш делікатне питання: Бог насправді не міг відкрити Йову завісу над його особистими стражданнями.

Тому що в цій книзі Бог показаний як честолюбний Цар, якому сатана кинув делікатний і тонкий виклик:
«Люди люблять тебе за право носити твою тростину і здувати пил з твоєї корони. Але сам Ти по собі − дурниця».

Як ще міг відреагувати Цар? Його честолюбство (і гордість?) ущемлені. Якщо Він просто відкашлявся з нервовим смішком, це не відмете в бік цікавість лакеїв (ангелів), які стоять поруч: «Ну, так чим будеш крити, сонечко-государ? Шах і мат?».

Як бути царю? Що робити?

А ось так. Нехай мій слуга страждає. І ми подивимося. Ставлю на нього всі гроші. І будинок з машиною на додачу.

І Йов страждав.

А честолюбний цар, чия честь (святість) виявилася напередодні («спасибі» сатані), віддав того, на чий автокар в кінцевому підсумку в цьому ралі життя сам Бог і поставив.

Друзі мої, ну не міг сказати Бог Йову, чому він, Йов, страждав. Він не міг зізнатися (бо Цар), що його честь і честолюбство важливіше життя, дітей і майна Йова. Адже він же − Цар! Невже Він повинен був у всьому цьому розпинатися перед цим черв’яком земляним?

Читайте також:

Так, в століття демократії на заході і нескінченного ниття про права людини нам здається несправедливим, що Йов мав страждати. Але з точки зору ієрархії (що є людина, що ти пам’ятаєш про неї?) тут є своя логіка. Так, є речі, які нам не зрозуміти, а Богу − не пояснити. І що з того? Адже нагорода на небесах − стоїть і вічна.

Так, комусь це все одно здається непереконливим і похмурим. Але так написано в Біблії. І іншої Біблії у мене, друзі, для вас немає.

P.S. Плачте з тими, хто плаче.

Джерело: facebook.com/schloenkin

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Віктор Шльонкін

Пастор вільної євангельської церкви в Німеччині. Доктор богослов'я (Dr. theol.). Віктор з дружиною Юлією виховує трьох синів.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button