Приготуйся, душе, до вирію,
Звідки вже вороття нема.
Царство Боже береться вірою,
А без віри в душі – зима.
А без віри ночами холодно,
А без віри і день як ніч.
О душе, тобі личить молодо
Бога-Спаса уздріти ввіч.
У тім краї, де душі стрінуться,
Буде літо й не буде літ,
Покладемо вінки до ніг Отця,
Як веселку, на райськім тлі.
Більше поезії Володимира Сада:
Володимир Сад
