Світ

Білорусь пропонує закон, який забороняє християнам звертатися до ООН

Через шість місяців після того, як п’ятидесятницький пастор виграв справу про релігійну свободу в ООН, білоруські політики намагаються позбавити громадян права звертатися до міжурядової організації.

Джерело: christianitytoday.com

Правозахисні організації попереджають, що законодавство, яке розглядається цієї осені, «закриє одну з останніх можливостей домогтися справедливості за порушення прав людини» у цій східноєвропейській країні, повідомляє Форум 18, який відстежує порушення прав людини в регіоні.

ООН була останньою апеляційною інстанцією для Валентина Боровика.

У червні 2008 року міліція провела обшук у біблійному кабінеті п’ятидесятницького пастора в місті Мости на заході країни та звинуватила його в незаконному створенні релігійної організації. Прокуратура стверджувала, що група не відповідала вимогам для реєстрації як церкви, оскільки в ній було лише 13 дорослих. Але й християни не могли збиратися без реєстрації, оскільки «мали всі ознаки релігійної громади».

Боровик, який заперечував проти цього і стверджував, що мав право зустрічатися з іншими віруючими без державної реєстрації, був засуджений і оштрафований. Він подав апеляцію і програв, подав апеляцію і знову програв.

Справа дійшла до Верховного суду. Він програв і там, незважаючи на конституційний захист «виконання актів поклоніння та релігійних ритуалів і обрядів».

«Цей випадок є прикладом труднощів, з якими стикаються християни в Білорусі», — сказав тоді Мервін Томас, засновник Всесвітньої християнської солідарності . «Білоруський уряд має бути змушений поважати власні закони та міжнародні зобов’язання та дозволити білорусам збиратися разом і вільно сповідувати свою віру».

У 2021 році Боровик вирішив іти далі. Він передав свою справу до Комітету ООН з прав людини, і комітет змусив уряд відповісти на питання про релігійну свободу в Білорусі та закони, що лежать в основі звинувачень проти п’ятидесятницького пастора. У березні комітет ООН виніс рішення: Боровик нарешті переміг.

Того ж місяця у звіті ООН критикували білоруський уряд, заявивши, що він намагається «придушити інакомислення та придушити громадянське суспільство». Понад 1000 людей були звинувачені у тому, що звіт називає «політично мотивованим» переслідуванням, оскільки маси демонстрантів публічно протестували проти переобрання авторитарного президента Олександра Лукашенка.

Уряд також закрив понад 270 некомерційних організацій і 13 ЗМІ, назвавши їх екстремістськими. Десятки журналістів були затримані, понад 30 адвокатів, які захищали дисидентів і виступали проти порушень громадянських прав, втратили ліцензії.

Влада також продовжила репресії щодо релігійних меншин, зокрема п’ятидесятників, Свідків Єгови та відданих Харе Крішна. Деякі, як-от Боровик, оскаржили свої справи в ООН.

Зараз парламент розглядає можливість виходу з Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, що означало б, що білоруси не мають права подавати апеляції в ООН, повідомляє Форум 18. Законодавець, який стежить за ухваленням законопроєкту, не надав публічного обґрунтування цієї пропозиції, заявивши Форуму 18 у заяві свого секретаря, що «ми не коментуємо це питання».

Законопроєкт планується обговорити нижньою палатою парламенту цієї осені. Якщо він буде схвалений обома палатами та підписаний як закон, Білорусь може вийти з міжнародної угоди про громадянські права на початку наступного року.

Згідно з даними міжнародних спостерігачів, Лукашенко, який керує країною з 1994 року, практично не допускає опозиції до парламенту. Обрані представники переважно стверджують його порядок денний.

Лукашенко заявив, що він «не диктатор», але визнав деякі «елементи авторитаризму» у своєму керівництві.

«Наша система влади жорсткіша», — сказав він Agence France-Presse. «Я… не виключаю слова «авторитарний»».

Міжнародні спостерігачі заявили, що останні п’ять виборів Лукашенка не були ані вільними, ані чесними. Європейський Союз не визнає Лукашенка законно обраним президентом, а Білорусь потрапила під санкції ЄС, Великої Британії та Сполучених Штатів. Єдиним великим міжнародним прихильником Лукашенка є Росія.

На думку деяких спостерігачів, тиск з боку Заходу підштовхнув авторитарного лідера до спроб посилити контроль над білоруським суспільством і подолати передбачувані загрози.

«Політична ізоляція перетворила його на оману, параноїка та дріб’язкову людину», — сказав Al Jazeera Івар Дейл, політичний радник Норвезького Гельсінського комітету, правозахисної організації. «Ви бачите нестійку та небезпечну людину, яка відчайдушно тримається за владу, владу, яка, як він переконаний, може належати лише йому особисто»,

Білорусь у 2002 році прийняла закон про релігію, який вважався найбільш обмежувальним у Європі. Цього року додатковий закон заборонив «організацію чи участь у діяльності незареєстрованої політичної партії, фонду, громадської чи релігійної організації».

«Поточна політика білоруського уряду, на жаль, полягає у створенні якоїсь суміші Радянського Союзу та Російської імперії», — написав пастор п’ятидесятників Антоній Бокун після того, як провів час у в’язниці за проведення богослужіння. «Влада створює видимість, але не реальність надання привілеїв Православній Церкві, водночас обмежуючи релігійну свободу для всіх. … Однак ці зусилля наштовхуються на спротив, особливо з боку протестантських церков».

Перемога Боровика в ООН не змусила білоруську владу поважати права інших євангельських християн. Після березневого рішення кілька церков перереєстрували.

П’ятидесятницька церква в Мінську неодноразово згадувалася в тому, що вона проводить зібрання на своїй автостоянці. Церква «Нове життя» була виселена зі своєї будівлі — переобладнаного корівника — у 2021 році, але продовжувала збиратися надворі навіть у холодні зимові місяці. Чиновники кажуть, що несанкціоновані зібрання загрожують правовому статусу церкви, який гіпотетично дозволить їй проводити санкціоновані зібрання.

«Нам нікуди йти, і ми емоційно прив’язані до цього місця», – сказав пастор Форуму 18. Але, додав він, «наша ситуація не без Божого чуда… наша церква все ще діє».

Ще одну церкву оштрафували за проведення хрещення на річці та в басейні у 2022 році. Її також можуть позбавити правового статусу. Пастор міг би звернутися до ООН, але сказав «Голосу мучеників», що, ймовірно, не буде.

«Немає сенсу», — сказав він.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!