Коррі Тен Бум народилася 15 квітня 1892 року біля Гарлема і була наймолодшою з чотирьох дітей. Підрісши, Коррі вчилася на годинникового майстра і в 1922 році стала першою жінкою-майстром в Нідерландах. Через рік вона стала вести роботу з підготовки дівчат-спеціалістів і незабаром відкрила приватний клуб.
В 1940 році нацисти вдерлися в Нідерланди і клуб Коррі закрили. Її сімя пішла в підпілля, організувавши роботу з допомоги євреям. Усім, хто приходив у їхній дім, надавався притулок, харчування, одежа, безумовно, психологічна підтримка. В результаті багато людей, в першу чергу євреїв, уникли холоду, голоду та арештів.
28 лютого фашисти арештували сім’ю Бум, яку видали голландські інформатори. Коррі і її рідних доставили в Схвенген, де через десять днів помер батько. Незабаром Коррі і її сестра Бетсі були переправлені в інший концентраційний табір в Нідерландах, а в 1944 році – в табір Равенсбрюк, де померла Бетсі.
Подорожуючи по Німеччині після війни, Коррі згадує одну подію, яка повністю перевернула її життя. Цей випадок стався у 1947 році в Мюнхені. Коррі виступала з посланням про Боже примирення і прощення. В кінці зібрання люди почали вставати і виходити з зали, а чоловік у сірій шинелі вийшов наперед, щоб поговорити з Коррі. Вона впізнала його… Він був охоронцем в концтаборі Равенсбрук – одним із найжорстокіших.
Чоловік простягнув руку… Коррі перед тим жваво розповідала про прощення, а тепер не могла поворухнутися. Вона згадала його, шкіряну рукоять його батога, яка висіла на ремені. Вона опинилася лицем до лиця з тим, хто її мучив. Кров, здається, застигла в жилах. Охоронець почав розповідати, що став християнином, і вірить у те, що Бог простив йому жорстокість, і тепер він хотів почути слова прощення з уст Коррі Тен Бум…
І Коррі, чиї гріхи були прощені багато разів – не могла простити. Бетсі померла в цьому таборі, чи можна просто словами прощення стерти з пам’яті жахливу і повільну смерть рідної сестри?
Можливо, він стояв кілька секунд з простягнутою рукою – але ці секунди для Коррі видалися годинами, у які їй прийшлося боротися, щоб зробити найскладніше. Вона знала, що має зробити це, але прощення не емоція, прощення – це рішення волі, а воля може діяти незалежно від температури серця. «Ісусе допоможи! – заволала в серці, – я можу простягнути руку. Я можу, тільки дай мені це почуття».
Більше про прощення:
І так, машинально, простягнула руку назустріч його руці. І коли вона це зробила, відбулося щось незвичайне. Ніби електричний струм пройшов крізь руку і вдарив у рукостискання. В очах виступили сльози, а з уст вирвалося довгождане – «Я прощаю тебе, брате!».
Довгі миті обоє, колишня ув’язнена і наглядач, тримали руки одне одного. Це було реальне пережиття Божої любові. Було зрозуміло, що це відбулося не через любов Коррі, вона намагалась, але не знаходила сил, але Господь дав свої сили і сталося те, що здається неможливим.
Прощення, це не емоція – це вибір, важкий вибір. Образа нам здається дуже великою, проте Божа любов більша за будь-які образи.
Підготував Анатолій Якобчук
