Блог Себастьяна Тегзи

Великий обман

Ніяка віра через хрещення не передається. Байки це все. Я живу в місті, в якому всі люди є хрещені. В моєму районі всі хрещені. На моїй вулиці всі хрещені. Всі мої родичі є хрещені. Від малого до великого. Але чи мають вони віру завдяки цьому? Очевидно, що ні! Ні й ще раз ні! В переважній більшості – це є цілком світські люди, які не знають Бога і живуть за тілом, а не за духом.
Що там говорити? Я дивлюсь на своїх дітей і ясно розумію, що вони є дітьми тіла, які ще не народились від Духа. І жоден обряд їм цього не дасть. Хоч би сам папа римський їх охрестив. Будьмо чесними, максимум, що в нас є – це виховання і молитва. Ми можемо вчити наших дітей, показувати їм приклад, євангелізувати їх, одне слово, передавати їм ЗМІСТ віри, але САМУ віру їм може дати тільки Бог! Тому так важливо просити в Нього про цей дар. І тільки тоді, коли вони увірують і серцем навернуться до Бога, тільки тоді вони зможуть в правді прийняти хрещення! І це буде чесно. Адже відповідатиме дійсності. В іншому разі ми отримуємо великий обман: купа хрещених людей, які вважають себе віруючими, але ними, насправді, не є!
Я розумію, що в богословів є чимало цікавих та мудрованих пояснень чому треба хрестити дітей, але, на мій погляд, всі ці пояснення є настільки відірвані від реальності, що для того, щоб їх прийняти, треба самому від реальності трохи відірватись. Не хочу нікого образити, але щодо практики хрещення дітей в мене немає інших слів, як вигук з відомої казки Андерсона: “А король же ж голий!” Так, голий і голий без єдиної нитки.
Все більше переконуюсь, що в практиці хрещення дітей немає ні особливої побожності, ні великої доцільності, ні якої-небудь необхідності. Жодної користі, тільки шкода. І найбільша полягає в тому, що цілі маси людей помилково вважають себе християнами, тільки через те, що їх охрестили в дитинстві. І люди в результаті живуть із забобонним переконанням, що в хрещенні їм начебто передали віру, яка їх спасе і яку гріх міняти. І в якій вірі вони народились, в такій вони й мають померти. Не маючи по суті в той самий час ніякої віри, “бо не в усіх – віра!” (2 Сол.3:2) Адже віра від слухання, а не від хрещення!
UPD. Дуже прошу не переводити даний допис у площину міжконфесійних суперечок, мовляв, баптисти хороші, а всі інші конфесії погані. Історичні конфесії, які хрестять дітей, я вважаю християнськими конфесіями. Моя увага зосереджена виключно на окремому явищі, яке має суто практичний і душпастирський характер. Я переконаний, що питання хрещення дітей повинно залишатись відкритим до дискусії та критики. Догматизувати його буде великою помилкою. Тому не варто його усіляко захищати. Я пишу критику на цю практику не зі сторони, адже відчуваю себе частиною єдиного цілого християнства.
Я з пошаною відношусь до людей, які притримуються практики хрещення дітей. В мене є чимало таких друзів, яких я визнаю братами у Христі. Але водночас з болем та обуренням хочу вказати на проблему, коли “цілі маси людей помилково вважають себе християнами, тільки через те, що їх охрестили в дитинстві.” Саме в цьому полягає великий обман, чи точніше кажучи, самообман.
N.B. В жодному разі я не претендую на істину в останній інстанції. Це є просто мої сміливі думки вслух на дорозі віри.
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Себастьян Тегза

Народився 1981-го року на Закарпатті. Одружений. Батько трьох дітей. Бакалавр соціології та богослів'я. В минулому священнослужитель Греко-Католицької Церкви. Сьогодні член Євангельської Церкви Святої Трійці в м. Хуст. Початкуючий письменник.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button