Поезія

А я ще вірю – Сергій Рачинець

Переживу і спеку, й холоди,
Залишиться лиш віра в моїх грудях.
А ще – мої на цій землі сліди,
Які вели усе життя між люди.
Вже перед небом я складу свій звіт,
Як розпинали пристрасті і муки,
Як брав не раз Господній Заповіт
Бентежно так і трепетно у руки.
І відчував, як у душі моїй,
Мов ранок дня – народжувалось диво.
Любов прийшла незнана ще, в якій
Я став тепер по-справжньому щасливим.
Скупий на час, цей світ живе в мені,
Його тернові відчуваю болі.
Та в серці радість, радість, а не гнів!
Тягну цей світ до сонця і до волі.
Зріднившись з Духом, що з небес, Святий,
Яке піднесення я відчуваю в грудях!
В росі вечірній присмак гіркоти,
А я ще вірю – світ цей жити буде.
Його відчую плоть і глибину,
Молитимусь за нього, як умію.
Відкривши Правди суть і таїну,
Я дякую Творцю, Йому радію.

Більше поезії Сергія Рачинця:

Сергій Рачинець

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також
Close
Back to top button