У миті смутку й хвилювання,
Як в серці гаснуть сподівання,
Бо шлях, здається, – лиш з тривог,
Людина в паніці: «Де Бог?»
Господь великий, незбагнений,
У повноту благословення
Виводить нас із темноти,
Зовучи лагідно: «Де ти?»
Більше поезії Олексія Дунаєва:
Олексій Дунаєв
