«В юності я не вірив в Бога. Атеїст в родині священика − все одно що гусак в овечому стаді – рідкісна рідкість.
Коли я сказав батькові, що не хочу йти по його стопах, тому що не вірю в Бога, батько, всупереч очікуванням, не розсердився.
Він подивився на мене тим особливим поглядом, яким лікарі дивляться на тяжкохворих, і сказав, що до істинної віри приходять через сумніви. Сумніви – це спокуса, який треба подолати, щоб знайти міцну, непорушну віру.
Мені на це потрібно понад 40 років. Настав день (батька на той час уже не було в живих), коли я усвідомив, що Бог є.
Читайте також:
Кожна розгадана таємниця світобудови, кожне зроблене відкриття наближало мене до думки про існування незбагненного Вищого Задуму, Закону над всіма законами.
Мене за інерцією продовжують вважати невиправним матеріалістом, але насправді я давно вже не такий. Я прийшов до віри через довгий період заперечення, і віра моя міцна, як і передбачав батько».
Джерело: Telegram–канал «Пасторское наставление» з посиланням на «Тесла Н. Щоденники. Я можу пояснити багато».
