У церкву Христову душею я лину,
Спішу, як лелека у рідні краї,
Душею і тілом я тут відпочину,
Залишу турботи й проблеми свої.
Сини твої й дочки страждання терпіли,
Вмирали у муках за Ім’я Христа,
А ти всім звіщала нестримно і сміло:
Є в небі Вітчизна прекрасна й свята.
Рибалки прості свідкували вельможам,
Пани, як братів, обнімали рабів,
Хто прагне спасіння – знайти його може,
У Церкві Христовій – величній, святій.
Вона крізь століття освітлює людям
Дорогу спасіння, веде в небеса,
І твердо я вірю: у вічності буде,
Світити її непорочна краса.
О Церкво Христова, до тебе я лину,
Як лань до потоків живої води,
Знаходжу тут пристань, спокійну, надійну.
З тобою я йду до святої мети.
Більше про церква Христова:
Василь Новосад
