Проза

Різдвяна ніч

Різдвяна ніч. В будинку тихо. Потріскування в каміні припинилось. В кутку кімнати ялинка вже без подарунків.
Так, це Різдвяна ніч. А яким був день!

Ялинка, яка «виростала» з купи подарунків тепер «росте» із підставки. Подарунки – вже чиясь власність. Зім’ятий подарунковий папір вже у відрі для сміття. Посуд помитий, а залишене м’ясо завтра з’їдять з бутербродами.

Різдвяна ніч. Проспіваний останній Різдвяний гімн. Останній шматок пирога доїли. Останній кадр сфотографований.

Різдвяна ніч. Пора спати, але чомусь мені не спиться. Не дає спокою одна думка. Цими днями світ був іншим. На деякий час він змінився.

Чудесний блиск Різдва осяяв на мить лице Людства. На мить нагадав нам про справжні цінності. В своїх балачках, сварах та дискусіях ми забули про нашу справжню мету. Ми на деякий час відклали свої книги та журнали, зброю та інструменти. Ми зійшли з бігової стежки, щоб поглянути на Віфлеємську зірку. Це – час радості, бо більш, ніж коли-небудь ми думаємо про Бога. Більш, ніж в інший час Його Ім’я у нас на устах: ми говоримо благословення один одному, ми співаємо про Нього пісні.

На протязі декількох годин люди дивляться на Нього. Христос Господь. Ті, які прожили рік, не звертаючи на Нього уваги, раптом знову бачать Його. Люди, які звикли марно промовляти Боже ім’я, зупиняються, щоб віддати Йому хвалу.

В ці дні Він ближче до нас. Він навколо нас. Еммануїл – з нами Бог.

Різдвяна ніч. Через деякий час розпочнеться прибирання, згаснуть вогні, ялинки викинуть у смітник. Життя знову увійде у своє русло. Розпочнуться будні. Щедрість грудня перетвориться у великі рахунки січня, а диво почне в’янути.

Більше про Різдво:

Але поки що диво ще є. Можливо тому я ще до сих пір не сплю. Хочу ще трохи насолодитися цієї атмосферою. І хочу помолитися, щоб ті, хто бачать Господа сьогодні, продовжували Його шукати і в серпні. І ось яка думка промайнула: «Якщо я можу зробити стільки багато скромними молитвами, зверненими до Нього в січні, то наскільки більше може зробити Він, якщо б ми думали про Нього кожного дня?»
 

М. Лукадо

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button