Ліки від СДУГ не «вмикають» увагу: нове дослідження показало несподіваний механізм їхньої дії
Нові наукові дані свідчать: популярні препарати для лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) не посилюють безпосередньо концентрацію, як вважалося раніше. Натомість вони активують системи неспання та винагороди мозку, роблячи виконання завдань менш виснажливим.
Джерело: DW
Що з’ясували науковці
Масштабне дослідження з використанням функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ), проведене в Медичній школі Університет Вашингтона в Сент-Луїсі, поставило під сумнів усталене уявлення про дію стимуляторів при СДУГ.
Вчені виявили, що такі препарати, як метилфенідат і амфетамінові суміші, впливають передусім на:
- центри неспання;
- систему винагороди мозку.
Водночас помітної активації нейронних мереж, відповідальних саме за увагу, зафіксовано не було — ані у дітей, ані в дорослих.
Як це працює на практиці
Дослідники пояснюють ефект так: медикаменти заздалегідь «винагороджують» мозок за виконання рутинних або нудних завдань. У результаті людина зі СДУГ:
- швидше включається в роботу;
- рідше відволікається;
- відчуває менше виснаження.
Однак це не означає, що ліки автоматично покращують здатність до глибокої концентрації або самоконтролю.
Дані дослідження
Під керівництвом професорів Бенджаміна Кея та Ніко Дозенбаха науковці проаналізували фМРТ-знімки майже 5800 дітей, чий розвиток відстежувався впродовж багатьох років. Порівнювалися дані учасників, які:
- приймали стимулятори в день обстеження;
- не приймали жодних препаратів.
Результат виявився однозначним: зростання активності мереж уваги не зафіксовано навіть у додаткових експериментах із дорослими.
Ліки, психотерапія і межі очікувань
Фахівці наголошують: лікування СДУГ має бути комплексним. Медикаменти можуть допомагати, але не замінюють:
- психотерапію (передусім когнітивно-поведінкову);
- навчання навичок планування;
- роботу з емоційною регуляцією;
- підтримку родини.
Нестимулювальні препарати (наприклад, атомоксетин або гуанфацин) діють повільніше, але стабільніше, і часто використовуються як частина довгострокової терапії.
Роль сну: критичний чинник
Окрему увагу дослідження приділяє сну. Виявилося, що у дітей із хронічним недосипанням стимулятори маскують ознаки втоми мозку, тимчасово покращуючи навчальні результати.
Втім, науковці застерігають:
🔹 медикаменти не можуть замінити повноцінний сон;
🔹 у довгостроковій перспективі дефіцит сну шкодить розвитку мозку;
🔹 перед призначенням ліків слід перевірити режим дня та гігієну сну.
Висновок
Нове дослідження змінює погляд на СДУГ і його лікування: препарати не «вмикають» увагу напряму, а радше знижують суб’єктивну складність завдань. Це підкреслює важливість відповідального, індивідуального та цілісного підходу до терапії — з урахуванням біологічних, психологічних і соціальних чинників.
Читайте також:
