Що ж таке надія, і звідки вона береться? Скажу із впевненістю: хто не пережив безнадійної ситуації, ніколи не зрозуміє що це таке. Безвихідь – це коли вже всі двері замкнені, коли ти стоїш у глухому куті й не можеш знайти виходу, коли руки опустилися, і ти почув: «Вам залишилося жити не більше кількох місяців!» Це відчуття знайоме не багатьом із нас.
Але ті, хто це пережив, можуть сказати що то є справжня надія. Вона приходить тоді, коли ти чіпляєшся за будь-яку соломинку, щоби все змінити, аби не чути цього клятого вироку і жити ще довго і щасливо: проводити час із сім’єю, продовжувати ходити на хоч і мало оплачувану, та все ж роботу, займатися повсякденними справами, завести собаку, про якого так мріяв із самого дитинства. Людина хапається за будь-яку можливість. Ця її здатність і є надією. Вона до останнього дня надіється, що житиме, бачитиме своїх внуків, а може, й правнуків. Надія – це єдине, чим живе така людина, бо більше нічого у неї не залишається. Лише надія!
Надія на краще, на життя, на те, що Бог почує її молитви, які вона так рідко використовувала до того. В серці зароджується те, чого ніколи раніше не було: вдячність за кожну мить, радість від елементарних речей, щастя від того, що бачиш рідних та друзів.
Більше про те що таке надія:
Віримо ми в це, чи ні, але буває, що саме надія спасає цих людей. Вони і справді живуть довго. Але цінності у них змінюються. Хоча смертельно хворі тілом, та ніколи не будуть такими духом. Це люди, які не дозволили вбити в собі надію на майбутнє. Вони кожен день проживають як останній, а увечері, лягаючи в ліжко, надіються, що завтра побачать новий день! Нехай надія не помирає ніколи
Олена Бондарчук
