Для життя

Муки делегування

Вміння делегувати. Якщо лідер не делегує і все робить сам, тоді не дуже логічно нарікати на те, що “мені все доводиться робити самому”.

Колись я проводила невелике опитування серед лідерів служінь, якими є їх основні потреби та проблеми у служінні. Призером опитування стала проблема під назвою “недостатньо посвячених людей, які готові взяти на себе відповідальність”. Опитування було з відкритими питаннями, кожен це формулював трохи різними словами, але сенс приблизно такий. На другому місці було недостатньо коштів для забезпечення служіння.

Отже, є проблема, що роботи багато, але робити нема кому. Не думаю, що тут є одне просте пояснення чому, і одне просте рішення. Я вірю, що посвячення – це перш за все свідомий вибір кожного і лише в другу чергу наслідок певних сприятливих умов праці. Проте умови праці мають значення. Однією з таких сприятливих умов є вміння делегувати. Якщо лідер не делегує і все робить сам, тоді не дуже логічно нарікати на те, що “мені все доводиться робити самому”.поклика

Поділюсь досвідом помилок і знахідок, який я назбирала

1. Часом мені заважає делегувати моя власна недисциплінованість

Якщо я не спланувала все завчасно, то відповідно в останню ніч я все буду робити сама і не наважусь когось попросити. Делегування потребує думання заздалегідь, щоб були притомні дедлайни для роботи.

2. Постановка задач – це також робота, а не лише виконання задач

Для цієї роботи також треба виділяти час, енергію та рости в компетенціях. Зрозуміла це після декількох ситуацій, коли все пропало і посипалось, коли не було якісного обговорення та прописаних домовленостей. Спланувати, пояснити й написати – це окремий шматок роботи.

3. Якщо при делегуванні доводиться обирати між талановитими та відповідальними, мій голос однозначно за відповідальних

Рішення, яке прийшло після багатьох грабель. Дорогоцінний скарб, коли у вас в команді є люди, які талановиті і відповідальні водночас. В принципі, мені є за що дякувати Богу).

4. Делегувати задачі та делегувати повноваження – різні речі

Не варто віддавати друге, не пройшовши досвід першого. Для задач треба більше деталей і чіткості. Для повноважень більше свободи, довіри й простору для власних рішень.

5. У іншої людини інший мозок, вона ніколи не зробить так само як я

Але це не значить, що вона зробить гірше. Часом делегування потребує смирення і прийняття того, що щось буде не так, як я уявляла. Але є речі принципові, концептуальні, ціннісні. Треба розставити границі, про що треба принципово домовитись, а де може бути варіативність. Ідеально, коли між керівником і підлеглим є стосунки певного наставництва, коли виховується певне ставлення до роботи й культивуються певні цінності.

6. Усна традиція в делегуванні працює погано

Якщо я включена в розмову повністю, то дуже добре запам’ятовую її деталі, можу їх згадати навіть через пару років. Але не варто чекати, що у всіх мозок працює однаково. І не варто вірити собі, що ти все пам’ятаєш без додумування. Краще записувати, щоб була спільна точка опори у всієї команди.

7. Важливо розуміти мову іншого

Не можливо доручити щось візіонеру, не показавши більшої картини. Для спеціаліста ця картина може бути зайвою інформацією, йому важливіші деталі, критерії якості та методологія. Також не варто звинувачувати людину в тому, що вона не може зробити те, на що взагалі не створена і щиро не бачить і не розуміє. Коли я маю хибні очікування і нав’язую не властиву людині роль – це моя проблема, а не їх.

Читайте також:

Моя найбільша радість, коли людина рухаючись від справи до справи, починає краще розуміти себе, свої таланти й через досвід та його рефлексію приходить до усвідомлення свого покликання. Люди в команді – це не гвинтики у реалізації бачення лідера, вони носії свого власного бачення і покликання також

Якщо доповните список своїми знахідками, буду дуже вдячна.

Джерело: facebook.com/olgakondyuk

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Ольга Кондюк

Керівник відділу зовнішніх зв'язків в Українській Євангельській Теологічній Семінарії, тренер з організаційного лідерства у місії Інновіста. Одружена з Кондюком Денисом, разом з чоловіком виховують сина. Навчається на магістратурі богослов'я за програмою "Трансформуюче лідерство", завершила бакалаврат богослов'я у Київському Християнському Університеті. Служить разом з чоловіком у команді організації нової церкви в м. Київ.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також
Close
Back to top button