Мешканці Гонконгу, особливо християни, перебувають у дуже скрутному становищі
Чи є надія для Гонконгу? Це питання щодня ставлять жителі міста, серед яких близько мільйона християн − протестантів та католиків.
Джерело: christianheadlines.com
Понад 150 років Гонконг знаходився під британським правлінням, тож місто було мостом зі сходу до заходу і економічним центром, який захищав свободу слова, релігії та зібрання. Через те, що Британський уряд відмовився контролювати Пекін, у 1997 був встановлений 50-річний перехідний період за принципом «одна країна, дві системи». Думка про те, що Китай поважатиме угоду та свободи Гонконгу, могла здатися сумнівною, але не зовсім ірраціональною. З погляду економічного процвітання та терпимості до демократичних норм деякі навіть сподівалися, що власна система Пекіна розвиватиметься, щоб відбивати гонконзьку.
Але цього не сталося. Як написав у квітні Тімоті МакЛафін з The Atlantic: «Надія, яка була, майже згасла».
У 2014 році Китай оголосив, що хоча виборці Гонконгу можуть обрати виконавчого директора, спершу кандидати повинні пройти перевірку Пекінським комітетом. Відповідь Гонконгу була миттєвою. Понад 1,2 мільйона людей вийшли на вулиці на знак мирного протесту, окупувавши центральний комерційний район, використовуючи жовті парасольки для захисту від сльозогінного газу.
У 2019 році протести відновились через запропонований законопроєкт про екстрадицію, який би надав владі можливість транспортувати будь-якого обвинуваченого у злочині, включно з політичними дисидентами, до Китаю. Знову ж таки, було масове обурення. В місті, де проживають 7,5 мільйона людей, приблизно 2 мільйони вийшли на вулиці, багато сімей взяли з собою дітей у візочках, також були присутні літні люди у інвалідних візках. Навіть коли виконавчий директор Керрі Лем зрештою скасував законопроєкт про екстрадицію, протест не завершився.
Але COVID-19 зупинив цей імпульс. Китай, як і усі авторитарні режими, не дозволив би хорошій кризі пропасти даремно. Оскільки місто було закрите, ключові протестувальники були заарештовані, і протести зупинились. Китайський уряд реалізував власний жорсткий законопроєкт про національну безпеку.
Зараз майбутнє міста здається жахливим. Хоч попіл від протестів все ще тліє, два британських судді Гонконгу подали у відставку у квітні. За деякими оцінками, 50 % європейських фірм планує залишити місто. Хоча подібний економічний удар має змусити Пекін двічі подумати про долю Гонконгу, економіка ніколи не була основною рушійною силою дій Комуністичної партії Китаю або Сі Цзіньпіна.
В християн виникає занепокоєння щодо прав людини, коли вони спостерігають, як таке яскраве та гарне місце потрапляє під утиск. Наші брати та сестри у Христі вже довго відіграють драматичну роль у ненасильницькому опорі Гонконгу. Річ у тому, що з самого початку, християни Гонконгу становили основу продемократичного руху.
Яскравим прикладом є пастор у відставці Чу Ю-Мін, який ще з вісьмома іншими учасниками, був засуджений за участь у протестах 2014-2019 років. Хоча його покарання було полегшено через його вік, Пастор Чу був повністю готовий понести покарання за слідування за Христом і пояснити чому. Промова, в якій він описав, чому він був змушений діяти, повинен прочитати кожен з нас:
«Я − християнин, покликаний служити Господу, але саме в цей момент моє серце підказує мені, що завдяки цій лаві підсудних я знайшов найпочеснішу кафедру у своїй кар’єрі. Долина смертної тіні веде до духовних висот…
Християнин-служитель не має права вітатися словами «Миру вам», з тими, хто нагий та голодний. Я бажаю вам добра: зігрітись та поїсти.
Що хорошого в такому привітанні? Звернемось до Біблії…
Кожна людина створена за образом Божим. Це розуміння засноване на нашій вірі.
Отже, кожну людина слід поважати та захищати. Ми прагнемо демократії, тому що демократія прагне свободи, рівності та загальної любові. Права людей є Божим подарунком, який ніколи не буде відібраний жодним політичним режимом…
Ми обрали мирний, ненасильницький шлях, хоча сила несправедливості перед нами величезна, а ті, хто при владі – примхливі. Ми їх не боїмося, ми не будемо втікати…
Ми не шкодуємо,
Ми не тримаємо образи,
Ми не маємо гніву,
Нарікань,
Ми не здаємося.
Ісус залишив нам такі слова: «Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне» (Від Матфія 5:10)».
Будь ласка, моліться за Гонконг, за пастора Чу та інших мужніх християн.
