Блог Ігоря Плохого

Люди тексту поза контекстами

Християни (особливо протестантської гілки Церкви) характеризуються тим, що, як правило, знають текст Біблії. Принаймні можуть підтримати розмову, цитуючи деякі уривки напам’ять, або близько до тексту на ту чи іншу тему. Власне, так і має бути. Адже навіть представники інших релігій, які споглядають на християн з боку називають їх «людьми Книги» (Коран).

Проблема

Але є серйозна проблема у сучасних християн: знати текст поза контекстом… Скажу трохи ширше, знати текст Святого Письма:

  • поза контекстом всього Писання;
  • поза контекстом реального оточуючого життя, до якого ці тексти варто застосовувати!

У певний історичний момент розвитку Церкви, зокрема вітчизняної, християни почали плекати хибну думку про дві речі… Перша: якщо ти хочеш бути «духовним», ти маєш читати лише Біблію і ніяких інших книжок! Друга: якщо ти хочеш бути «духовним», ти мусиш бути максимально відірваним від грішної землі та усіх земних справ і тільки «служити Богу»… В результаті ми отримали християн, які знають тексти Святого Письма (і іноді досить непогано), але не мають земних компетенцій. Вони не знають ні культурного контексту народу серед якого вони живуть і мають йому проповідувати, ні практичної сторони життя суспільства на яке вони, за Великим Дорученням Христа, мали б впливати!

Що показала війна?

Дуже гротескно та яскраво, як на мене, ця проблема відкрилася зараз, під час війни…

Війна — це такий стан, коли суспільство зробило переоцінку цінностей, коли у нього оголилися страшенні больові рани, які потребують зцілення… В цей час починають лунати популістські заклики про «недуховність» війни, відносність цінностей за які зараз українці кладуть душу й тіло, про «безумовну любов до ворогів», «братання», «єднання» та інші спекулятивні недоречності в контексті нинішніх подій. Цей популізм здається надто «духовним» для тих хто його транслює та споживачів такого контенту, адже він «підкріплений» цитатами Святого Письма…

Війна — це коли максимально оголюється та викривається фальшиве, бо людям потрібне реально цілюще; це такий стан, коли відкидаються всі демагогії, бо людям зараз не до цього. Людям потрібна конкретна реальна дія, навіть дія звитяжна (Івана 15:13), людям потрібне сильне, актуальне, авторитетне Слово, яке вбивається у свідомість, як цвяхи (Пр.12:11)! І саме в цей час на різних інформаційних майданчиках деякі християни засипають різними цитатами з Біблії, щобільше, навіть намагаються навчати про глибоко специфічні теми (пов’язані з війною, любов’ю, прощенням, пророчими термінами закінчення бойових дій, стратегією та тактикою ведення війни, міждержавних відносин, історією народу, засадами формування нації та ін.), не маючи не те що глибоких знань, а навіть елементарних понять… Але, попри брак компетенції, вони продовжують як «генератори випадкових чисел» за заданими параметрами викидувати якісь вірші з Писання. Принцип дуже простий, відпрацьований до механічних рефлексів, наприклад, почувши слово «війна» такий віруючий сипле цитатами про щось, що хоч якось пов’язане з площиною цього поняття на кшталт:

«І мечі свої перекують вони на лемеші», а поки ти шокований невідповідністю цитати й не встиг ще прийти до тями, він відразу додає, ще щось на зразок: «бо наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтопра­вителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних», чи ще якийсь текст ніяк не пов’язаний з контекстом обговорюваного питання… І байдуже, що є війна духовна, а є війна фізична, і, відповідно, до кожної з них є різні місця Святого Письма з певними приписами щодо нашої поведінки під час цих різних подій; чи що є різні реакції на війни, залежно від есхатологічного періоду, до «Мілленіуму» (фізично озброюватися) (Йоіла 3:10) та під час Тисячолітнього Царства (роззброюватися) (Іс.2:4,Мих.4:3)…

Найперша проблема таких християн полягає в тому, що вони вживають рядки Святого Письма як поза контекстом відповідних конкретних тематичних ліній в широкому спектрі біблійних ідей, так і поза контекстом життєвих ситуацій, яких стосуються ті чи інші тематичні лінії Писання.

Про це чітко попереджав Соломон (Еккл.3:1-8):

«Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом: час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати. Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати. Час плакати і час сміятись… час обіймати і час обіймів уникати… час мовчати і час говорити. Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир».

Тобто, є ніби-то «правильні» речі, але ці «правильні» речі будуть автоматично неправильними, з точки зору Бога, якщо їх застосовувати несвоєчасно! Ми не можемо любити тоді, коли маємо ненавидіти, або обійматися у Божий час ухиляння від обіймів… Це стосується не лише дій, але й сказаних слів:

«Золоті яблучка в оправі срібній, – слово сказане до речі» (або вчасно) (Пр. 25:11).

Не всяке слово, якщо воно навіть процитоване з Писань, є автоматично доречним. Тут має включатися наша мудрість та глибока обізнаність у Святому Письмі, щоб проголошувати необхідні в цей момент доречні цитати.

Наведу приклад з власного досвіду. На превеликий жаль, мені доводилося, як військовому капелану, стикатися з такими проявами недоречних цитувань уривків Святого Письма та ще й тлумаченнями до них, що призводило до страшенних депресій, а також суїцидальних поривів. Знаю декількох військовослужбовців, що воювали в АТО, і які зверталися до пасторів чи священників за духовною підтримкою через певні внутрішні сумніви. В результаті таких спілкувань, коли вони почули від «духовних» людей цитати Святого Письма, які свідчили, що вони ніби порушили шосту Заповідь «не убий» та інші подібні звинувачення, вони були вкрай розбиті. Мені, фактично, доводилося витягувати їх з «петлі». Тоді я відчув, що попередження апостола Павла про те, що буква (Писання) може вбивати, стосуватися не лише духовної сфери, а може призвести й до фізичної смерті.

«Він нас зробив здібними слугами Нового Завіту, не з букви, але з духу, бо буква убиває, дух же оживлює». (2 Кор. 3:6)

Ця проблема знань різних уривків та текстів Біблії без зшиття їх у єдиний, теологічно-правильний, широкий, всеохопний християнський світогляд стосується будь-яких тем! Приклад «війни» просто показовий… Насправді такий підхід розповсюджується на будь-що…

Що з цим робити і як боротися? А робити щось потрібно, бо таке строкате, суперечливе, фрагментарне подання християнства для цього світу, і світу нічого не дасть доброго, і самому українському християнству зашкодить!

Що робити?

Останнім часом я прийшов до наступних висновків (спробую лаконічно сформулювати):

  • Кожна прочитана сторінка Біблії має усвідомлюватися на тлі прочитаних тисяч сторінок корисної іншої біблійної й позабіблійної літератури!
  • Кожен вірш з Писання, який публічно озвучується для інших, має бути випробуваним життєвим досвідом, інакше його проголошення буде не авторитетним!
  • Необхідно вчити християн про те, що потрібно не просто цитувати Біблію, а цитувати її правильно та доречно! А головне, вміти застосувати, в т.ч. у складних суспільних та ін. процесах.
  • Потрібно реагувати на прояви невігластва, якщо воно транслюється в публічній сфері, бо промовчавши ми стаємо співучасниками розповсюдження духовно-вбивчого вірусу: «Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих». (1 Пет.2:15).

Читайте також:

Звісно, що це ідеальна модель пізнання Божих Істин, до якої потрібно намагатися прямувати! Також зрозуміло, що через об’єктивні причини не у всіх є час на читання великого об’єму літератури й не всі можуть виміряти важливі вірші Писання власним досвідом, бо це процес на все життя. Але для цього є Богом встановлені інститути в Церкві: пастори, вчителі і т. п. (Ефес. 4.), які як раз і мають займатися глибоким вивченням тих чи інших тем (див. 1 Тим. 4:13), а також є люди, які вже багато чого пережили на власному досвіді − їх потрібно слухати, щоб бути обізнаними в тій чи іншій темі.

Відеоблог на вищеописану тему (за цим посиланням)!

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Ігор Плохой

Магістр філософії (Одеський Національний Університет ім. І.І. Мечникова, факультет філософії); Магістр економіки (Одеський Національний Університет ім. І.І. Мечникова, факультет міжнародних економічних відносин); Магістр публічного управління (Національна академія державного управління при Президентові України); Голова ГО "Християнський фронт"; Військовий капелан.

Схожі статті

2 Коментарів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button