Варто замислитись

Дракони і динозаври

Жодна тварина, з тих що вимерли або живуть, не привертає уваги людей більше, ніж динозаври. Десятиліттями вони заворожували дітей і цікавили дорослих. Динозаврів зображували і зображують на телебаченні, в фільмах, в книгах, в журналах і на всякого роду атрибутиці. Рекламодавці використовують їх для продажу різних товарів. Ці тварини настільки популярні у дітей, що часто їм присвячений цілий розділ в магазинах. Але, на жаль, динозаври також відіграють велику роль в навчанні еволюційної теорії. Дійсно, автори більшості дитячих «наукових» книг намагаються індоктринувати розум молоді «істинами» еволюції, використовуючи динозаврів більше, ніж що-небудь інше.
Нам говорять про те, що динозаври вимерли і вимерли давно. І що, як ми знаємо з книг, ніхто з людей не бачив динозаврів. Але подивімось на це з іншого боку.
Сер Річард Оуен, англійський зоолог і палеонтолог, відомий як багаторічний завідувач природно-історичного відділу Британського музею в Лондоні. Він є автором цілого ряду наукових робіт по палеонтології древніх хребетних тварин, а також визнаним майстром блискучих реконструкцій будови цих тварин. Саме він, в 1841 році «винайшов» це слово, назвавши таких великих і страшних тварин, яких знаходив він і інші відомі в той час вчені, «динозаврами», що означає «страшний ящір». Якщо цих тварин стали називати «динозаврами» після 1841 року, тоді як їх називали раніше?

Дивно, але їх називали «драконами». І це робили навіть після 1840-го року, так би мовити, за старою звичкою. У 1848 році в Британському музеї (British Museum of Natural History) був виставлений скелет морської рептилії «Морський дракон Хокінза» («Thalassiodracon hawkinsii»). Томас Хокінз (Thomas Hawkins) (1810 – 1889) був відомим в Англії колекціонером скам’янілостей (між іншим, його величезна колекція була продана тому ж Британському музею за £ 3000, що на сьогодні є еквівалентом ≈ £ 195 000 (!)).
Між 1830 – 1850 роками він написав кілька книг, найвідомішою з яких стала «Книга великих морських драконів» (The Book of the Great Sea Dragons). Цікаво, що в ній автор описав реально знайдені скелети іхтіозаврів і плезіозаврів. Навіть сер Річард Оуен у своїй книзі «Геологія і жителі древнього світу» 1854 (Geology and Inhabitants of the Ancient World) описує Птеродактиля як «літаючу рептилію або дракон» ¹.
В культурних традиціях практично всіх народів, що населяли або населяють нашу планету, існує дуже багато різних історій про драконів. Ці історії називають міфами, легендами, казками. Саме слово «міф» походить від грецького слова «митос», що в перекладі означає «проповідь, розповідь, переказ». У переважній більшості ці розповіді передавалися усно з покоління в покоління. Одне з наукових трактувань слова «міф», а їх декілька, – це образне пояснення явищ природи або діяльності людини, яке зображаж об’єктивну реальність. Все-таки «об’єктивну реальність».
Так ось, в таких древніх розповідях дракони – це створіння, які типово описуються як великий і сильний (отруйний) крилатий змій або інша рептилія.
Люди зображували цих істот на скелях (петрогліфи), на стінах древніх храмів, на сторінках стародавніх манускриптів, на фресках і картинах епохи Відродження.
динозаври
У наступних повідомленнях я спробую навести кілька фактів, які можна розглядати як підтвердження співіснування людей і динозаврів.
P.S. Ілюстрація, на якій зображені дві сторінки з Аугсбургської книги чудес, вимагає додаткового пояснення. «Аугсбургська книга чудес» – унікальний манускрипт, присвячений небесним явищам (метеори, міражі і т.п.) Аугсбургський рукопис, обкладинка якої збереглася (і тому назва її умовна), являє собою зібрання приблизно двохсот малюнків, дуже майстерно виконаних гуашшю та аквареллю з короткими поясненнями під ними: про яку саме незвичайну подію тут йдеться і передвістям чого – якої саме катастрофи, епідемії, війни – воно було. Збереглося 167 оригінальних сторінок.
динозаври
Тут ми бачимо малюнок літаючих драконів. Підпис до малюнка: «У жовтні 1533 року літаючі дракони були помічені в Чехії і Фогтланд (район в Німеччині, в землі Саксонія), а також в районі Ешера. Був у них гребінь на голові, а рило як у свині, і було у них два крила. Це тривало кілька днів і понад чотириста драконів пролітали кожен день, великі й малі».
1. Richard Owen. «Geology and Inhabitants of the Ancient World». (London: Euston Grove Press, 2010): стор.11

Автор: Бабицький О.

Джерело: https://telegra.ph/Drakony-i-dinozavry-05-18 

[sc name=”futerblock” ]
Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button