Домашня » Блог Сергія Головіна » До мужа твого пожадання твоє

До мужа твого пожадання твоє

1
Поширень
Pinterest WhatsApp

До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою (Буття 3:16).

Сьогодні, в Постфрейдовському світі, під словом «пожадання» в першу чергу мається на увазі статеві бажання. Але мова тут не про це. Статевим потягом були спочатку наділені вони обоє, і чоловік і жінка, щоб славити Бога виконанням заповіді-благословення: «Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю» (Буття 1:28). І, як і всі первозданні творіння, це було «вельми добре» (Буття 1:31). Яке ж тоді значення тексту про пожадання до чоловіка?

У герменевтиці (мистецтві розуміння текстів) існує дуже корисне правило: найкращим тлумачем тексту є сам текст. Якщо нам в будь-якому місці незрозуміле значення того чи іншого виразу, в першу чергу варто подивитися: а чи не використовує даний текст той же самий вираз де-небудь ще, але більш зрозумілим чином? І як раз з цим текстом нам неймовірно пощастило: буквально та ж сама конструкція «тягне — панує» вжита в наступній же главі. Бог каже засмученому Каїну: «Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати» (Буття 4: 7).

Попри його образність, сенс цього ключового вірша більш-менш зрозумілий: гріх ніби прагне підпорядкувати собі Каїна, завдання якого — не піддаватися і тримати під контролем власні гріховні устремління. Таким чином, поєднання «тягне — панує» є паралелізмом, що вказує на конфлікт бажань панувати: у світі гріха кожен хоче бути головним, і ти, дружина, будеш прагнути підпорядкувати чоловіка собі, але він буде панувати над тобою. Різниця лише в тому, що у випадку з Каїном дієслово «панувати» стоїть в наказовому відмінку («пануй»), а в Едемському вердикті має форму майбутнього часу («пануватиме») в значенні відтепер і надалі.

Щодо Божого присуду про панування чоловіка над дружиною існує безліч теорій, думок, упереджень і навіть марновірств. Тому, розібравшись, що ж саме проголошує цей вердикт, приділім належну увагу тому, про що він не говорить. Отже, встановлена ​​Богом ієрархія:

1) Не скасовує мандат панування людини над творінням. Ця відповідальність, як і раніше лежить на людині — як на чоловікові, так і на жінці.

2) Не передбачає панування людини над людиною. І чоловік, і жінка залишаються повноцінними особистостями, ніхто з них не перетворюється у власність.

Для позначення панування (по-єврейськи – «Маша») Біблія використовує зовсім не те ж саме слово, що для панування («рада»). Ряд дослідників вважає, що в давньоєврейською мовою слово «Маша» передає подобу між керуючим і керованим суб’єктами. Тобто чоловікові належить панувати над дружиною подібно до того, як Бог панує над Власною подобою, людиною — не зневажати й принижувати, а цінувати, поважати, нести відповідальність, і бути готовим на жертву. Апостол пише: «Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе» (Ефесян 5:28). Голова настільки ж немислима без тіла, як і тіло — без голови.

Ієрархічні відносини не применшують цінності будь-якої людини як особистості. Не тільки підміна панування чоловіка над дружиною володарюванням, але і такі явища, як рабство, аборти, інфантицид (умертвіння небажаних немовлят), евтаназія (умертвіння хворих або літніх людей), використання ембріональних стовбурових клітин, репродуктивне клонування — будь-які дії або технології, які передбачають ставлення до людини, як до власності, суперечать біблійному вченню.

Навіть батьки, пануючи над дітьми, які не володарюють над ними. Діти є особистості, що належать Богу. Вони не є власністю батьків, а лише тимчасово знаходяться під їхньою опікою. Батьки ж несуть відповідальність за богоугодне виховання своїх дітей: «Хіба Бог не один нас учинив? І залишок духу Його. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свойого не зраджуйте!» (Малахія 2:15).

Далі, встановлена ​​Богом ієрархія:

3) Не означає верховенства чоловіків над жінками взагалі, незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбних відносинах чи ні. Йдеться виключно про панування чоловіка над своєю дружиною.

4) Не применшує гідності жінки як людини.

Так, Бог Син, будучи дорівнює Богу Отцю, підпорядковує Себе Його волі. «Я й Отець Ми одне!» (Від Івана 10:30), – говорить Спаситель, – «Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!» (Від Луки 22:42). «Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина» (Филип’ян 2: 6,7). Підпорядкування Небесному Отцеві ні в якій мірі не зменшило Його гідності як Сина; так само як не погорджує Його месіанства і покора Своїм земним батькам (Від Луки 2:51).

Зрештою, у Христі ми всі покликані коритися один одному: «наповнюйтесь Духом, … корячися один одному у Христовім страху. Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві… Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе» (Ефесян 5: 18,21,22,25). Чоловік перебуває з дружиною у відносинах глави й тіла, подібно до того, як Христос — з Церквою або Батько — з Сином (2 Коринтян 11: 3; 12:27).

Існує думка, що в результаті гріхопадіння Бог проклинає людину, і встановлення  ієрархії — один з аспектів цього прокляття. Насправді прокляттям стало відпадання від Бога (так само як перебування з Богом є благословенням). Про прокляття людини в Третьому розділі книги Буття нічого не говориться зовсім, тільки про прокляття землі. Але і це — лише констатація Богом вже доконаного факту: «проклята через тебе земля» (Буття 3:17). Людина, як володар творіння, відпала від Господа, а разом з ним відпало і все його володіння — подібно до того, як земне князівство відпадає від царства, коли його правитель відпадає від царя:

«Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих, бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.» (До Римлян 8: 19-21).

Більше про пожадання:

Божественний вердикт лише повідомляє людині про неминучі наслідки її вибору. І встановлена ​​ієрархія — один з цих наслідків.

Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте розвиток сайту "Слово про Слово"

Slovoproslovo.info – Газета “Слово про Слово є неприбутковим проєктом і працює коштом пожертв.

 Ми прагнемо забезпечити якісну незалежну християнську журналістику, якій ви можете довіряти. Але на те, що ми робимо, потрібно багато важкої праці, часу та грошей.

 Просимо вас фінансово підтримати розвиток та діяльність цього інформаційного християнського ресурсу.

Попередня Стаття

Українців закликають підписати петицію про збереження християнських цінностей

Наступна Стаття

В чому смисл?

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *