Де ж ваша віра?
Біблія називає віру «…підставою сподіваного, доказ небаченого» (послання до Євреїв 11:1). Дехто думає, що віра – це спосіб сказати, що вони вірять у щось. Інші вважають, що віра є релігією світу.
Сам Ісус багато разів говорив про віру. Одного разу Він проголосив: «…Майте віру Божу!» (Євангеліє від Марка 11:22), навчаючи нас, що ми повинні бути володарями віри й лише одна віра гідна цього. В іншому уривку Ісус сказав: «…Маловірні…» (Євангеліє від Матвія 8:26), маючи на увазі, що віра виміряна і що учням не вистачало того, чого вони потребували. Їм ще було куди зростати. Він навіть розповів притчу про віру та її потужну дію. Він порівняв її з крихітним гірчичним зернятком, що має потенційно величезне зростання і можливість бути притулком для інших (Євангеліє від Матвія 13:31-34).
Однак в цьому випадку, в Євангелії від Луки 8:25, Ісус запитує: «…Де ж ваша віра?..». Він не просто дорікає учням за відсутність віри. Питання «де» не було звинуваченням у нестачі віри. Навпаки, це було пояснення, як вони неправильно помістили свою віру.
Слово «де» у цьому фрагменті є напрямним словом. Це означає, що вони спрямовували свою віру туди, де їй не місце. Мова про місце.
Хіба ми так не робимо? Ми кажемо, що довіряємо Богові. Але коли починається буря, ми виявляємо, що довірилися іншим людям, місцям чи речам. Коли ці речі дуже змінюються, у нас немає віри.
Віра працює тільки тоді, коли вкладена в Того, Хто завжди є вірним. Бурі з’являться раптово і без попередження, і вітри та хвилі безжально битимуть нас. І все ж таки у нас є постійна надія від знання того факту, що Ісус знаходиться в нашому човні разом з нами. Тож майте віру в Бога. Він дав нам Своє Слово, і ми прямуємо на інший бік.
Автор – Хайме Люс
Джерело: ieshua.org з посиланням на charismamag.com