Блог Сергія Головіна

Благочестива непокора

Громадяни повинні бути підкорені владі, і вони повинні бути підкорені Богу. Але як бути, якщо вимоги влади суперечать Божим вимогам?

Писання дає чітку вказівку: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога» (Римлян 13:1).

Тобто, Божа влада безперечно вища за Ним же встановлену «існуючу владу». Коли земна влада слідує своєму призначенню, тоді те, що «кесареве» перебуває у згоді з тим, що Боже. У разі конфлікту між цими категоріями, слід дотримуватися вимог вищої влади, тобто. Божої.

Але як робити це, залишаючись покірним владі «під сонцем»? Уточнення ми знаходимо в апостола Петра: «Бога бійтеся, царя шануйте» (1 Петра 2:17). Так, представників влади слід шанувати, але боятися все ж таки слід не їх, а Бога. І коли вимоги влади перебувають у явному протиріччі з Божими вимогами, необхідно:

1) У страху Божому слідувати Його волі.
2) З усією повагою до влади виявити непокору їй.
3) Бути готовими понести за це відповідальність.

У Писанні ми можемо знайти цілу низку випадків подібної шанобливої ​​непокори владі – як прихованої, так і явної. Наприклад, Христос наказав апостолам: «Ідіть, навчіть усі народи» (Матвій 28:19).

Представники ж місцевої влади, «покликавши їх, наказали їм не говорити і не вчити про ім’я Ісуса. Але Петро та Іван сказали їм у відповідь: Судіть, чи справедливо перед Богом слухати вас більше, ніж Бога? Ми не можемо не казати того, що бачили й чули» (Дії 4:18-20).

Схожі статті

Апостоли поступають точно зі словами свого Вчителя, який говорив: «Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, а душі не можуть убити; а бійтеся більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в гієнні» (Матвій 10:28). Тому вони знову і знову, виявляючи повагу до Синедріона як органа влади, виконують заповідь Христову й охоче несуть за це покарання.

«Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи: Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім’я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас… Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людейІ, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили. А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса» (Дії 5:27-29, 40-41).

Блаженний Августин доводить такий підхід, стверджуючи: «Несправедливі закони є беззаконня».

Бенджамін Франклін заявляє ще категоричніше: «У непокорі тиранам – слухняність Богу». Коли влада явно і постійно противиться Божим настановам, непокора праведників викриває їх.

Так, Закон каже: «Не будеш ходити за іншими богами з богів тих народів, що в околицях ваших» (Повторення Закону 6:14). І коли цар вавилонський наказав усім підданим поклонитися золотому бовванові, «Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відповіли та й сказали цареві Навуходоносорові: Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово. Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю! А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!» (Данил 3:16-18).

Важливо звернути увагу, що єврейські юнаки не тільки виявляють віру в силу Божу врятувати їх від розпеченої печі. Друзі Даниїла готові понести покарання і залишитися вірними Господу, навіть якщо «не буде того». У результаті не лише чудовий порятунок, а й їхня вірність перед близькою смертю стали свідченням перед правителем. «Навуходоносор заговорив та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого» (Даніїла 3:28).

Згодом подібне випробування випадає і на долю самого Даниїла. Цар мідян і персів Дарій підписав указ і дав наказ, «щоб, хто протягом тридцяти днів проситиме якогось бога чи людини, … того кинути в левовий рів… Даниїл ж, дізнавшись, що підписано такий указ, пішов у дім свій; А вікна його в кімнаті були відкриті проти Єрусалиму, і він тричі на день схиляв коліна, і молився своєму Богові, і прославляв Його, як це робив він і раніше» (Данил 6:7,9-10). За цей непослух Даниїл був кинутий у левовий рів. Але Господь чудесним чином загородив пащу левам і визволив його від смерті. Це стало не тільки свідченням перед правителем, що Бог, Якому поклоняється Даниїл, «Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця. Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев’ячої сили» (Данил 6:26-28).

Двома століттями пізніше, коли за правління перського царя Артаксеркса Першого всім юдеям загрожувало винищення, цариця Естер вирішує звернутися до правителя з проханням про помилування народу, попри заборону під страхом смерті входити до царя без його виклику. «І сказала Естер у відповідь Мордехаєві: Іди, збери всіх юдеїв, що в Сузах, і постіть заради мене, і не їжте і не пийте три дні, ні вдень, ні вночі, і я з служанками моїми також поститимуся і потім піду до царю, хоч це проти закону, і якщо загинути – загину» (Естер 4:15,16).

Не варто забувати, що Бог є Бог, і в Його владі втрутитися в перебіг подій або ж – дозволити їм йти своєю чергою. Протиставши владі заради Господа, ми не можемо не сподіватися на Його допомогу та втручання, але повинні бути готові зберігати вірність Йому «якщо ж і не буде того». Писання з великою повагою говорить про тих, хто «жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння; а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в’язниці. Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних» (Євреїв 11:35-38).

Читайте також:

Головне – щоб «шановна непокора» владі була проявом страху Божого, а не нашого свавілля. Нехай Він дасть нам для цього мудрості та водійства.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

2 Коментарів

  1. Скажімо, от, наприклад, наміри й потуги чинної ліволіберальної і содомофільної влади та, загалом, відомих певних кіл, зокрема, будь-що “легалізувати” сексзбочені “партнерства” на надати їм право й реальну можливість “усиновлювати” дітей, – це і є якраз один з тих важливих і принципових випадків (моментів істини), коли ПРАВДИВІ християни мають – рішуче й послідовно – висловити й відстоювати свою БІБЛІЙНУ позицію!
    Чи не так?

  2. Разом з тим. Саме з цієї проблематики маємо і, зокрема, в особі відомого й шанованого християнського АПОЛОГЕТА зовсім НЕСПОДІВАНУ й ДИВНУ точку зору:

    https://slovoproslovo.info/ditya-spotikannya-v-ddati-chi-pogubiti/

    Одначе. В будь-якому разі – і навіть коли “всиновлена” дитина, яка “виховується” в сексзбоченій (гомосексуальній) “сім’ї” (чи “партнерстві”), зрештою, сформується як гетеросексуальна особа – все одно: таке її “виховання” протікатиме в умовах крайнього й волаючого РОЗБЕЩЕННЯ і РОЗТЛІННЯ!!!
    Й що вона – ОДНОЗНАЧНО й НЕОДМІННО – і успадкує (всмокче) та потім 100% понесе й реалізовуватиме у своєму житті!
    Чи не так?!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Підтримайте нас!

Цього року понад 4 мільйони людей отримали доступ до ресурсів газети Слово про Слово. Для того, щоб рухатися далі нам потрібна ваша підтримка і фінансова допомога. Пожертвуйте зараз!

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!