Блог Михайла Назаренка

Біблія Рафаїла Турконяка

Поява у світі нової молодої русько-української держави 1991 року довела для самих українців, наскільки це важливо в першу чергу для них. Особливо благотворно вона вплинула на перекладацьку працю. Це відразу відчули всі християнські конфесії, що уфундували  Українське Біблійне Товариство. Саме під його егідою і було продовжено працю з перекладу Святого Письма на русько-українську мову. Сьогоднішня сторінка нашої газети ознайомить вас, шановні наші поціновувачі й читачі з перекладом Біблії Рафаїла Турконяка, четвертого українського перекладача Біблії. Тож не пошкодуєте витраченого часу, тим більше, що про перебіг всього процесу розповідатимуть сам Рафаїл Турконяк та його помічники, живі свідки праці. Цікавого вам читання.
«Думка про необхідність нового перекладу Біблії (з оригінальних грецьких текстів, а не зі слов’янського тексту, як це було з Острозькою Біблією) на сучасну українську мову виникла незабаром після заснування Українського Біблійного Товариства – в 1991 році, її подав перший президент УБТ, доктор богословських наук Яків Духонченко, і гаряче підтримали тодішній віце-президент УБТ, письменник Борис Тимошенко, генеральний секретар УБТ Павло Ставнійчук і всі члени Центрального правління УБТ першого складу. З ініціативи Правління Товариство звернулося до керівництва всіх християнських Церков, які в той час входили до складу УБТ, за благословенням на переклад – першого Патріярха Київського і всієї України Української Православної Церкви Київського Патріярхату Мстислава (Скрипника), глави Церкви Євангельських Християн-Баптистів України, доктора богослов’я Якова Духонченко.
Після перегляду кандидатур можливих перекладачів, Центральне правління затвердило перекладачем священика, доктора богослів’я, професора Рафаїла Турконяка, який в грудні 1992 року почав роботу над перекладом. У червні 1995 року їм було повністю завершено дослівний переклад Нового Завіту, а в липні 1997 року – Старого Завіту. Однак попереду була ще величезна робота з перевірки, редагування і удосконалення тексту нового перекладу Біблії.

З 1994 по 2003 рік перекладацький напрямок діяльності УБТ очолював другий віце-президент УБТ, доктор філософії та богослов’я, професор Дмитро Степовик, який за дорученням Центрального правління і тодішнього президента УБТ Миколи Мельника залучив до перевірки і редагування нового перекладу знавця стародавніх класичних мов, зокрема давньогрецької, доктора філологічних наук, професора Лесю Звонську-Денисюк, а також фахівців з Національної Академії наук і університетів України.
З 2003 року робота над удосконаленням тексту здійснювалася у Львові в тісній співпраці з о. Рафаїл Турконяком під керівництвом наступних президентів УБТ д-ра Анатолія Глухівського і д-ра Григорія Коменданта, а також генеральних секретарів УБТ Романа Вовка і Олександра Бабійчука. Безпосередню відповідальність за кураторство над перекладом з 2003 року і до моменту виходу його в світ взяв на себе третій віце-президент УБТ о. Василь (Луцишин), який доклав усіх зусиль, щоб ця робота здійснювалася відповідно до найвищих стандартів якості та богословської достовірности.
З 2000 року і до смерти цій справі присвятив своє життя головний редактор перекладу д-р Богдан Качмар (1949- † 2010). Вагомий внесок у зміни вніс помічник головного редактора Павло Смук. Активну участь в редагуванні брали професор Роджер Ковасіні і почесний член Правління УБТ Микола Жукалюк.
Значну консультативну, кураторську і матеріальну допомогу надавали Об’єднані біблійні товариства. Зокрема їх консультанти – досвідчені перекладачі Біблії – д-р Давид Кларк, д-р Ентоні Абела і д-р Кіс де Блуа доклали значних зусиль до того, щоб переклад був схвалений світовою спільнотою і відповідав міжнародним стандартам щодо перекладу Біблії.
Загалом, до цього перекладу долучилися без винятку всі християнські церкви України. Члени Центрального правління УБТ брали участь в кожному етапі підготовки і редагування перекладу. Зрештою, кожен працівник і волонтер УБТ своєю самовідданою працею сприяв успішному втіленню цієї надзвичайно відповідальної і почесної справи.
Лише 21 червня 2011 року в столиці України відбулася презентація нового перекладу Біблії на українську мову з давньогрецької. Таким чином, робота на новим перекладом Біблії українською мовою тривала близько 20 років.»[1]
«Слід відзначити, що всі три повні переклади Старого Заповіту були зроблені з давньоєврейського оригіналу, але мали різний канон книг (їх кількість). У виданнях П. Куліша та І. Огієнка, що були зробленні за сприяння Біблійного Товариства, відсутні другоканонічні книги. А Біблія о. І. Хоменка має книги, які приймаються в Римо-Католицькій Церкві (Vulgata). Список книг Нового Завіту в усіх виданнях однаковий.
Проте,  старослов’янська та українська традиція мала інший канон (кількість) книг. Ще з часів початку християнства в Україні-Руси у нас почали поширюватись грецькі тексти Старого Завіту, що поступово були перекладені на давньоукраїнську та церковнослов’янську мову. Саме в Україні 1581 року вийшов перший повний текст Святого Письма – Острозька Біблія, який ліг в основу слов’янського канону.
Як сказано в преамбулі нового видання, оскільки наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Біблійне Товариство (яке друкувало перші два переклади українською мовою) дотримувалось думки, що оригінальним є текст єврейською мовою, а грецький – вторинний текст, то обидва переклади були здійснені з єврейської й видані без «неканонічних» книг.
Таке негативне ставлення до старовинного грецького тексту Сімдесятьох (Септуаґінти) було змінено лише після знахідки старовинних сувоїв єврейських текстів у Кумрані, які в багатьох випадках надавали перевагу саме грецьким, а не єврейським варіантам. Тому останнім часом МБТ вирішило, у країнах де грецький текст упродовж багатьох століть вважався основним, використовувати перелік Олександрійського Канону для перекладу Старого Завіту. Як уже було сказано, у Новому Перекладі використано слов’янський канон, який включає книги, які раніше не були поширені українською: Товита, Юдити, 1 Маккавеїв, 2 Маккавеїв, Мудрість Соломона, Сираха, Варуха, Лист Єремії (виходили у Хоменка) та 3 Книга Ездри, 3 Книга Маккавеїв (не були присутні в жодному з попередніх українськомовних видань Старого Завіту).
Від канону грецького тексту Септуаґінти слов’янський канон Острозької Біблії відрізняється тим, що в ньому відсутні 4 Книга Маккавеїв та Псалми Соломона (їх також нема і в Новому Перекладі).

Таким чином, після церковнослов’янських перекладів, нова Біблія є першим повним перекладом з грецької.»[2] Тож, «ієромонах Рафаїл Турконяк здійснив три різні переклади Біблії на українську мову: один з церковнослов’янської (Острозьку Біблію); та під егідою Українського Біблійного Товариства ще два переклади (з грецької та з давньоєврейської). Останні два здійснені групою під керівництвом о. Рафаїла Турконяка. Новий Заповіт був виданий Українським Біблійним Товариством у 1997 році. Переклад Старого Заповіту з грецької мови здійснено повністю.  Протягом  2019 року  представники різних деномінацій і лінгвісти доопрацьовували  переклад з давньоєврейського оригіналу.
Острозька Біблія в перекладі українською вийшла в 2006 році в одній книзі з паралельним набірним церковнослов’янським текстом. Після завершення і опрацювання перекладу Біблії з грецької мови Українське Біблійне Товариство її видало 2011 року. Незабаром очікується видання Біблії у перекладі з давньоєврейської мови.»[3]
Як на мене, Рафаїлу Турконяку, на відміну від усіх його співбратів з перекладацької справи,  пощастило як нікому найбільше. В цьому можемо бачити руку Божу. Навіть від Івана Хоменка, свого конфесійного одновірця, який жив і перекладав на чужині, Рафаїл Турконяк переклав Святе Письмо вже у вільній і незалежній Русі-Україні, про  що його попередники могли тільки мріяти і плекати надії. Кайдани політичної неволі нашого русько-українського народу були розбиті Божим Провидінням. Русь-Україна почала дихати на повні груди. Але ознайомимося ближче і з самим перекладачем і з самою працею.
Тож, хто є Рафаїл Турконяк?[4] В моїй оповісті про нього я надам слово як йому в формі інтерв’ю, які він давав українським журналістам у різні, але не зовсім віддалені роки між ними, так і тим, хто безпосередньо допомагав йому і брав участь у перекладацькому процесі.
Отче Рафаїле, розкажіть читачам нашої газети трохи про себе: яким було ваше дитинство, юність, чому стали священиком, чим займалися до того, як взялися за переклад Острозької Біблії…
– Я народився у Великобританії, в місті Манчестер. Навчався в англійській школі, а по суботах вивчав українську мову в українській школі. Не вважаю, що моє дитинство було якесь надзвичайне: вчився та займався різними забавами, особливо футболом, як і всі мої англійські чи українські товариші-ровесники. В одинадцять років поїхав на навчання до Української папської малої семінарії в Римі, яку закінчив у 1966 році, одержавши атестат зрілості. Тоді вступив до Університету Пропаґанде Фіде в Римі, де вивчав філософію та богослів’я. У 1968 році вчився в Ірландії в Університеті св. Патрикія, відтак вступив до Монастиря отців Студитів у Кастелґандолфо біля Риму і продовжив свої студії в Пропаґанде Фіде, які завершив докторатом. Так би сказати, за «фахом» я літургіст, тобто займався вивченням літургії, особливо її розвитку в українських церквах.
– А як у вас виникла ідея перекладу Острозької Біблії?
– За переклад Острозької Біблії я ніколи сам не брався. Патріарх Йосиф Сліпий, знаючи, що я володію давніми мовами, поручив мені перекласти Біблію з церковнослов’янської на українську. До цього часу всі переклади Старого Завіту Біблії українською були зроблені з єврейської мови, а для літургічних потреб нашої церкви потрібно було мати Біблію, яка була би перекладом грецького, а не єврейського тексту. Спершу я почав перекладати Єлисаветівский текст, а відтак сказав собі: навіщо маю послуговуватися російським текстом, коли в нас є Острозька Біблія? Так почалося моє знайомство з Острозькою Біблією та пошук за джерелами
– Чи не було у Вас вагань перед початком роботи, адже це дуже відповідальна справа?
– Не сказав би, що я легко погодився працювати з біблійними текстами, особливо тому, що не мав для цього належного вишколу. Але оскільки Блаженнійший Патріарх Йосиф на цьому наполягав, то я вже був змушений за це діло взятися.
–  Як знаходили кошти на фінансування цього проекту?
– Кошти я знаходив самостійно, бо обслуговував наші осередки в Європі та Америці, з того жив та все фінансував.
– Що було найскладніше при перекладі?
– Найскладнішим було знайти оригінальні грецькі та латинські тексти, якими користувалися острозькі вчені при перекладі Біблії. Всі переклади на народні мови того часу базуються виключно на одному тексті. У випадку Острозької Біблії вжито багато різних грецьких, старослов’янських, латинських та інших текстів. Щоб приступити до перекладу, слід було знайти оригінальні тексти. Пошук оригіналів забрав понад двадцять літ, а щойно після віднайдення тих текстів я взявся до перекладу Острозької Біблії, бо без оригіналу не було би можливо вірно передати текст і думку перекладачів.
– На вашу думку, наскільки ваш переклад відповідає оригіналу?
– Мій переклад – це правильний переклад саме Острозької Біблії, яка стала основою всіх пізніших церковнослов’янських видань. Я не міняв тексту під впливом найновіших наукових досягнень, а залишив таким, яким його виготовили острозькі вчені.
– Робота над перекладом зайняла у вас понад тридцять років. Чи не виникало бажання полишити виснажливу працю?
– Напевно, якщо б я знав, що мені знадобиться тридцять років для цієї праці, то я за неї ніколи й не брався б. Були й часи, коли хотілося все закинути, особливо якщо зустрічався з негативним ставленням до моєї праці. Однак витримав і працю завершив.
– Чим відрізняється ваш варіант перекладу Острозької Біблії від попередніх?
– Це перший переклад Старого Завіту, здійснений з грецького, а не єврейського тексту. Також це перший випадок, коли є повний канон Біблії. До цього часу ми мали лише єврейський (Куліш і Огієнко) та латинський канони (Хоменко). Канон – це перелік усіх книг, які входять до Святого Письма
– Скажіть, а в чому взагалі полягає завдання перекладача?
– Завдання перекладача біблійних текстів у тому, щоб подати якнайточніший переклад тексту мовою, зрозумілою для сьогоднішнього читача. Здебільшого це значить перекладати слово у слово, але є часті випадки, коли дослівно перекласти неможливо, бо такий переклад спотворить значення тексту, тоді важливішим є передати правильне розуміння тексту, радше ніж передати кожне слово в тексті.
– Що відчуваєте зараз, по закінченні перекладу? Чи задоволені результатами? Чи була варта робота затраченого часу і зусиль?
– Без сумніву, є задоволення від того, що я виконав дане мені Блаженнішим Йосифом завдання. При цьому я багато чого навчився нового і з подивом ставлюся до праці наших учених шістнадцятого століття.
– Як до вашого перекладу ставиться Церква?
– Офіційної позиції немає, більшість Церков ставляться прихильно. Але є і такі, які вважають, що не слід було її перекладати.
– Як думаєте, чи знайде ваш переклад Острозької Біблії свого адресата? Чи знайде гідних поціновувачів?
– Не маю сумніву, що Острозька Біблія вже знайшла свого адресата та шанувальників. На неї є дуже великий попит по всій Україні, а найбільше вона розходиться на східних теренах.
– Чим ви займаєтеся зараз? Маєте якісь творчі плани на майбутнє чи, можливо, хочеться зробити перерву?
– Тепер готую словники та конкордацію до Острозької Біблії, а також порівняльне видання Острозької Біблії та Єлисаветівського тексту, оскільки останній є текстом Острозької Біблії, в якому мову зросійщено, а текст виправлено.»[5]
Про знання мов
– Скільки мов я знаю? Завжди кажу, що більше як пальців на обох руках і ногах. Але я їх спеціально не вивчав. Це сталося так, що як добрий циган мусив швендяти десь по світі. Бо народжений в Англії, пізніше мусив учитися в Італії. Щоб заїхати до Італії, мусив проїхати через Францію. Опинився в Німеччині на парафії, пізніше – в Америці, Канаді. Тож мусив вивчати мови. Вони модерні. Але знаю багато і класичних. Починаючи від санскриту, старослов’янської… Бо всі між собою пов’язані.
–Зацікавлення мовами виявилося під час навчання. Спеціально змалку не вивчав. Після закінчення малої семінарії в Римі я не хотів, щоб ті мови, які я вже знав, – грецька, латина – пропали. Тож мусив підтримувати вже те, що знаю. Мене завжди цікавила церковнослов’янська. Як ми її завжди називали старослов’янська. Як потім виявилося, це – різні терміни. Щоби вивчити старослов’янську треба було знати санскрит. Тобто я перейшов через цілу купу мов. Коли я приїхав на парафію в Німеччину, то жодного слова не знав німецькою. Учив на місці. Щоб вивчити багато мов, звісно, треба мати талант. Але якщо ви почнете вивчати одну, другу, третю, кожна наступна йде легше.
Як став перекладачем
– Я тому і став перекладачем, тому що знав багато мов. Якось владика Торонтонський Ізидор (Борецький) написав листа до світлої пам’яті Патріярха Йосифа, просячи, щоби хтось взявся перекладати з грецької Святе Письмо. Я тоді був у Німеччині. Патріярха почали переконувати, що я це зроблю. Спершу він не хотів мене залучати, бо знав, що я займаюся літургікою. А потім сказав, що це добра думка, бо я знаю всі мови і зможу це зробити.Так я став перекладачем. До того я ніколи не думав перекладати Святе Письмо. Мав страх до того. Бо знаєте, як у Святому Письмі написано: зміниш одну йоту, то отримаєш по голові, а якщо щось більше зміниш, вилетиш з Царства Небесного. А я не хочу з нього вилітати. Інколи знання самої мови для перекладу нічого не дає. Ви маєте знати також обставини, в яких ті книги були писані. Треба інколи перечитати дуже багато книг, аби щось правильно перекласти. Ми тоді перекладали все дуже дослівно. Чому? Бо тільки дослівний переклад вважали точним. Ми вже того давно не дотримуємося – змінили систему. Тепер тримаємося духа тексту, а не точних слів. Я завжди кажу, якщо хочете знати, що точно сказав Бог, навчіться грецької, єврейської і читайте в оригіналі. Бо це єдині точні тексти.
Про переклад Острозької Біблії
– Одного дня Блаженніший Патріярх Йосиф  прийшов і приніс мені листа, поклав на стіл. І сказав, що дає завдання перекласти Біблію зі старослов’янської мови. Спершу я не знав, що то не так просто. Переклад Острозької Біблії тривав 30 років. Острозька Біблія – це критичне видання Святого Письма, зроблене 1581 року. Такого на Заході до того ще навіть ніхто не пробував зробити. А ми зробили на три століття швидше за інших. І навіть не свідомі, які скарби маємо на руках.
Острозька Біблія – перша слов’янська Біблія взагалі. До того в нас Біблії не було. Був повний Новий Завіт, Книга Псалмів і Парамійники. Тоді, коли робилася Острозька Біблія, уже всі намагалися відходити від грецької, натомість вживати єврейську. А вони використовували грецький текст і зробили повністю новий переклад. Я вже переклав олександрійський текст Біблії, ватиканський, старослов’янський, єврейський і є острозький. Синайський ще не чіпав.
Як полегшив роботу комп’ютер
– Раніше я перекладав рукою. Брав звичайний аркуш паперу, ділив на чотири колонки: грецький текст, слов’янський, латинський і український переклад. Так я зробив цілий Новий Завіт. Я ще хотів словник зробити… Нумерував кожне слово, щоб потім можна їх було поскладати. Євангеліє від Марка, найменше, поділив на ці складові. Потім мені забрало півроку тільки поскладати за першою буквою. І я сказав: «О, ні, то не йде». Я порахував, що мені забере 130 років, щоб повністю перекласти в такий спосіб. Тому в Нью-Йорку мусив купити комп’ютер за 8 тисяч доларів та навчитися програмування і всього іншого. Пізніше написав сам програму, коли на екрані можу мати водночас десять різних азбук. Потім витратив два роки, щоб усе напрацьоване переписати на комп’ютер.
Де взяти терпіння
– Покійний Патріярх Йосиф нас навчив одну річ: «Не шукайте, як не зробити, а шукайте, як зробити». Зазвичай, я починаю свій день о 4-й ранку, бо по-іншому нічого не встигнеш.
Як читати Святе Письмо
– Його можна почати читати з будь-якої сторінки. Пам’ятайте, що Святе Письмо – це не одна, а збір багатьох книг. Зазвичай раджу починати з Нового Завіту, бо він легший. Але і Старий Завіт треба читати, бо Новий не зрозуміємо без Старого. На день читайте дві-три глави. Більше не треба. З дня на день прочитаєте все. Потім почнете знову. І постійно знаходитимете щось нове. Я вже зробив шість перекладів Святого Письма. І завжди знаходжу чогось нового.[6]
 –  Отче Рафаїле, над чим працюєте зараз? Чим плануєте здивувати нас найближчим часом?
  На цей час я займаюся перекладом Святого Письма з єврейської мови, який має з’явитися в друці цьогоріч, а також над перекладом із латинської так званої Вульгати [7]. Крім цього, працюю над створенням грецько-українського та старослов’янсько-українського cловників, оскільки вони нам вкрай потрібні сьогодні.[8]
Про перебіг праці над перекладом своїми спогадами ділиться референт Четвертого перекладу Біблії українською мовою Богдан Качмар.[9]
«Одним із основних напрямків діяльності Біблійних Товариств є переклад Біблії. Тож відразу після відновлення роботи Українського Біблійного Товариства (УБТ) в 1991 році постало питання про новий переклад Біблії сучасною українською мовою. І хоча Церква не зовсім була готова до цього, але потрібно було займати ці нові рубежі, адже в Україну прийшла свобода розповсюдження Слова і проповіді Євангелія…
Первинний план Біблійного Товариства полягав у тому, щоб спочатку здійснити переклад і редагування Нового Завіту з давньогрецької мови, а після цього продовжити переклад Старого Завіту. При чому робити це не з давньоєврейського тексту, підготовленого масоретами, а із Септуагінти – древнього перекладу Святого Письма давньогрецькою мовою, який існував уже за часів Ісуса Христа. Слід зазначити, що євангелісти та інші апостоли, які писали Новий Завіт грецькою мовою, часто при цитуванні Старого Завіту використовували саме текст Септуагінти, а не робили свій власний переклад з давньоєврейського тексту, хоча й були євреями. Крім того, Кумранські рукописи, що містять тексти Старого Завіту, які були написані не пізніше 60-х років н. е., у багатьох місцях відповідають Септуагінті, а не Масоретському текстові.
До 1997 року о. Рафаїл закінчив переклад усієї Біблії. Цей первинний переклад опрацьовувався міжконфесійною редакційною групою під керівництвом професора Дмитра Власовича Степовика, і за участю Лесі Звонської-Денисюк, висококваліфікованого знавця давньогрецької мови, автора першого в Україні підручника цієї мови. Богословську експертизу нового перекладу проводили професор Володимир Домашовець (проживає в Канаді) та Марта Рик. Було намагання залучити до цієї праці українських мовознавців найвищого рівня, однак плідної співпраці організувати не вдалося.
На початку планувалося, що повний переклад і редакція Біблії будуть завершені до 2000 року. Однак, ці дати виявилися занадто оптимістичними (із всесвітнього досвіду відомо, що на такий проект потрібно приблизно 15 років праці підготовленого колективу). Так що до середини 1999 року було закінчено редакцію тільки Нового Завіту. Але коли цей «готовий до друку» текст представили на Правління УБТ, то виникли деякі заперечення, і сам перекладач не давав згоди, щоби під цим випуском Нового Завіту стояло його ім’я: в багатьох випадках для того, аби зберегти красиву українську мову, прийшлося дещо спростити або «підправити» текст оригіналу. Але при перекладі Божого слова такі відхилення не припустимі.
Таким чином постало питання про звірку біблійного тексту, який пройшов літературну редакцію, з оригіналом і узгодження остаточної редакції з о. Рафаїлом Турконяком. Для цієї мети запросили мене, – на новостворену посаду референта нового перекладу Біблії. На той час я працював у Москві директором Відділу інформації Євро-Азійського відділення Церкви адвентистів сьомого дня, який скеровував роботу мережі християнських мас-медіа та телерадіоцентрів «Голос надії» цієї деномінації на території СНД, а також був головним редактором християнського популярно-богословського та інформаційного журналу «Адвентистский весник».
І тоді, звіряючись з текстом оригіналу та десятками інших перекладів, проводився пошук найкращих фраз та слів, які можна було б використати для остаточної редакції біблійного тексту; водночас створювалися українські словники біблійних мов, оскільки ґрунтовних словників до цього часу не існувало. Ця кропітка, одноманітна, однак відповідальна і творча робота часом тривала далеко за північ, щоб наступного дня все було готове до плідної співпраці з о. Рафаїлом Турконяком. Щоранку ми зустрічаємося з ним, щоб вирішувати головні суперечності, які виникають при перекладі такого авторитетного першоджерела, як Боже Слово, як зберегти максимальну точність тексту (повної ідентичності при перекладі досягти неможливо) і водночас зробити це українською мовою, яка була б зрозумілою й легко читалася.
Кажуть, що це практично неможливо, але ми з вірою шукаємо. Часом це вдається відразу, а інколи після того, як витратили чимало часу на пошуки більш вдалого синоніма й перебрали десятки різних варіантів, як підсумок лунало авторитетне слово о. Рафаїла: «Ні! Залишимо все це для більш вільної редакції!» Адже за концепцією цей переклад повинен бути максимально дослівним, а це накладає великі обмеження на редагування.
Нелегко було знайти професійного літературного редактора. Висококваліфіковані фахівці не готові перестроюватися і приймати ті обмеження, яких вимагає робота з богонатхненним текстом, а крім того, дуже часто вони виявляли неприхований страх перед цим незнайомим для них «жанром» – біблійним текстом. Тому для цієї роботи ми запросили випускницю Львівської академії друкарства ім. Івана Федорова Ольгу Адам.
Відсутність досвіду роботи в цій сфері створювала труднощі практично для всіх членів колективу. Не менше ускладнювала справу ситуація з українським правописом. На сьогоднішні наша мова ще не завершила своєї перебудови: те, що вчора було твердою нормою, сьогодні вже може бути хибним, і не відомо, що буде завтра. В українському мовознавстві існують різні школи, рекомендації яких дуже часто діаметрально протилежні, – під їхніми впливами перебувають члени нашої редколегії, і кожен переконаний у своїй правоті. Потрібно було знаходити порозуміння. У цьому нам допомагає текст, над яким доводиться працювати – Боже Слово.
Звичайно, ми прагнемо зробити текст нового перекладу Біблії якнайзрозумілішим, проте наш пріоритет – залишатися вірними Слову і не намагатися надати красивого звучання текстові за рахунок відхилення від точності оригіналу.
2000 року закінчилася праця над Новим Завітом, і він вийшов у світ. І відразу розпочалася робота над Старим Завітом. Коли було завершено редакцію книги Буття, і ми вже працювали над остаточною редакцією книги Вихід, на правлінні УБТ порушили питання, що одні церкви користуються перекладом із грецької мови, а інші – надають перевагу перекладові з єврейського тексту – мови оригіналу і лише його використовують підчас богослужінь. Для того, щоб задовольнити всі церкви, було вирішено здійснювати обидва переклади одночасно. А крім того, поступила пропозиція Відділу «Віра від слухання» розпочати роботу над книгою Псалмів, оскільки планувалося випустити Новий Завіт, Псалми і Притчі Соломона в новому перекладі на аудіокасетах.
Дуже скоро стало зрозумілим, наскільки корисний такий підхід.
Грецька мова більш конкретна та визначена, ніж давньоєврейська, і за своєю структурою вона набагато ближча до слов’янських мов. Крім того, робили цей переклад (Септуагінту) самі євреї, для яких грецька мова була рідною, – у той час, коли давньоєврейська мова була ще живою мовою. І хоча народ уже розмовляв арамейською (одним з її різновидів), проте богослужіння проводилися саме цією мовою; нею ж переписувалося Святе Письмо. І ось ті люди, для котрих давньоєврейська мова була невід’ємною частиною їхнього життя, брали участь у перекладі, що робить його важливим джерелом для глибинного розуміння первинного (Масоретського) тексту. Однак місцями є певні різночитання між цими двома текстами, і ми намагаємося зберегти автентичність кожного з них.
2003 року завершилася робота над обома текстами книги Псалмів. Їх розіслали для апробації представникам усіх церков, які входять в Українське Біблійне Товариство. При перекладі Біблії дуже важливо дотримуватися високих стандартів, прийнятих Об’єднаними Біблійними Товариствами (ОБТ) у складі яких є і УБТ. Тому переклад із Масоретського тексту пройшов також експертизу консультанта ОБТ у Лондоні (переклад із Септуагінти таку експертизу пройшов раніше). Після остаточних редакційних узгоджень з урахуванням зауважень консультанта та представників різних деномінацій текст книги Псалмів було затверджено на засіданні Правління Українського Біблійного Товариства.
Таким чином, ми намагаємося залучити представників усіх церков, які входять в Українське Біблійне Товариство до співпраці. Особливо хочемо відзначити Інститут Біблійної термінології та перекладів Українського Католицького Університету (Греко-Католицька Церква), Українську Лютеранську Церкву і Церкву Адвентистів Сьомого Дня, які вчасно подають свої зауваження. Ми дуже вдячні їм за цю роботу; більшість із запропонованих ними рекомендацій враховуються.
Співпраця з Лютеранською церквою мала незвичне продовження. Професор Роджер Ковасіні (громадянин США з українським корінням), викладач Біблійних мов у Тернопільській духовній семінарії, став працівником Відділу перекладу Біблії УБТ. Він безоплатно здійснює експертизу перекладів з двох мов. Між іншим, так само безоплатно працює о. Рафаїл Турконяк.
На сьогодні підготовлено до друку Новий Завіт (друга редакція) з книгою Псалмів. Нова редакція пов’язана зі змінами в українському правописі, які сталися за останні роки, зі встановленням певного стилю перекладу та з налагодженням належного зворотного зв’язку з церквами. Тут також додано підзаголовки, для кращої орієнтації в тексті, виноски з поясненнями, а також паралельні місця на основі 27 грецького критичного тексту Нестле-Аланда. Практично це два видання: в одному книга Псалмів у перекладі з єврейського тексту, а в іншому – із Септуагінти. Брак коштів затримує його друк.
Уже завершено переклади книг Притчі та Буття; триває робота над книгами Вихід і Левітів. У даний час у Відділі перекладу Біблії оплатними є півтори ставки. Для прискорення роботи потрібна значно більша кількість фахівців. Оскільки до завершення роботи над двома перекладами Старого Завіту, що, між іншим, є прецедентом у світовій практиці перекладу Біблії, пройдуть ще роки, УБТ прийняло рішення надрукувати первинний дослівний переклад о. Рафаїла Турконяка (із зовсім незначною редакцією) із Септуагінти разом з літературно обробленим Новим Завітом.
Таким чином у атмосфері міжконфесійної згоди триває праця над перекладом Біблії сучасною українською мовою. Сьогодні курує роботу перекладу новий віце-президент УТБ Василь Луцишин, митрофорний протоієрей, ректор Львівської духовної семінарії Української Автокефальної Православної Церкви.
Закликаємо представників усіх конфесій до більш плідної співпраці. Бажаємо, щоб кожна церква відчувала себе учасником цього великого проєкту, аби цей переклад був по-справжньому міжконфесійним. Запрошуємо всіх, кого хвилює проблема духовного відродження України, хто своїм дороговказом у житті має Книгу книг – Біблію, богословів усіх християнських конфесій, науковців та мовознавців взяти активну участь в обговоренні нового перекладу.
Закінчити хочу словами апостола Павла: «Моліться за нас!»[10]
Як і попередні переклади, нові перекладені Біблії в русько-українські мові чекають своїх дослідників.
[1] Переклади Біблії українською мовою.  Стаття  Переклад з грецької  // Українська версія «Вікіпедія»
[2] Сучасні переклади Біблії.// http://www.bogoslov.kharkov.ua/news/
[3] Переклади Біблії Рафаїла Турконяка. Матеріал з Української версії «Вікіпедії» –вільної енциклопедії.
[4]  Справжнє родинне прізвище — «Торконяк», а «Турконяк» стало результатом помилки в реєстраційних документах батька. РафаїлТурконяк. Матеріал з Української версії «Вікіпедії» –вільної енциклопедії.
[5] Мирослава Крат.  Отець Рафаїл Турконяк: “Коли б знав, що мені знадобиться тридцять років для перекладу Острозької Біблії, то ніколи за це б не брався” 16.10.2008. // Сайт газети «Друг Читача»
[6] Оксана Климончук за матеріалами програми «Живого радіо «Воскресіння»
[7] Латинський переклад Біблії з IV століття. — Ред.
[8] Олексій Костюченко. Інтернетгазета День 30 травня, 2019 Острог
[9] Д-р Богдан Качмар (1949—†2010)  – головний редактор перекладу Рафаїла Турконака
[10] Богдан Качмар, референт Четвертого перекладу Біблії українською мовою Новий переклад Біблії українською мовою. 16-04-2007. // http://www.asd.in.ua/archives/121
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Михайло Назаренко

Народився: Запоріжжя 1965; 1986-91 - Запорізький держуніверситет, спеціальність: викладач української мови та літератури. Працював учителем у школі 3 роки; 15 років - диктором і ведучим програм "Слово про слово", "Гранослів" на ОДТРК "Лтава".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button