Для життя

4 потіхи для християн, які переживають тривогу

Тривога та депресія впливають на всіх людей, незалежно від духовного розвитку та зрілості. Біблія допомагає нам побачити, що віра може процвітати навіть серед страху чи страждання. Проте тут є напруга: наслідування Христа не заважає нам боротися, але ми покликані боротися інакше, ніж ті, хто не слідує за Христом.

Один зі способів стати іншими — роздумувати над Божим Словом: виявляти його наслідки, цікавитися тим, що ми читаємо, і конкретно пов’язувати Святе Письмо з нашими життєвими обставинами. Безумовно, на нашу боротьбу впливають різноманітні соціальні, біологічні, психологічні та духовні фактори, тому звернення за порадою до лікаря може бути важливою частиною процесу. Але Павло нагадує нам у Римлян 12:2, що наше мисленне життя має сильну здатність впливати на зміни. Він заохочує нас бути зміненими через «оновлення» нашого розуму. Але як відбувається це оновлення?

Визнай і пам’ятай

Читання Біблії не гарантує відсутність страху, безнадійності, відчаю чи хвилювання. Це не те переміна, яку нам обіцяють. Натомість Євангелія змушує нас зростати все більше, як Христос, навіть якщо наші обставини чи страждання не змінюються. Таким чином, справжній доказ духовної зрілості полягає не у відсутності проблем із психічним здоров’ям, а в тому, як ми на них реагуємо. Автор Плачу Єремії дає нам корисну модель:

душа моя згадує безперестанку про це, і
гнеться в мені… 
Оце я нагадую серцеві своєму,
тому то я маю надію:
Це милість Господня, що ми не погинули,
бо не покінчилось Його милосердя…

(Плач 3:20–22)

Ми можемо визнати глибину наших страждань, водночас вирішуючи пам’ятати про Божий характер і обітниці. Коли ми це робимо, Боже живе й діяльне Слово (Євр. 4:12) діє всередині нас, допомагаючи нам орієнтувати наші серця навколо Нього. Святе Письмо пропонує багато обнадійливих істин, які ми можемо згадати. Ось чотири, які допомогли мені та тим, кого я консультую.

Справжній доказ духовної зрілості полягає не у відсутності проблем із психічним здоров’ям, а в тому, як ми на них реагуємо.

1. Ми не самотні

Під час стресу та хвилювання я часто відчуваю себе ізольованим і самотнім. Я маю і цьому розібратися, і на моїх плечах лежить цей тягар. Але прямо в центрі цих труднощів я можу знайти надію в обіцянці Христа залишатися зі мною в усьому (Мат. 28:20).

Схожі статті

Ця обіцянка може здатися банальною у хвилини страждань, але ми повинні пам’ятати про її значення в християнській теології. Весь біблійний наратив стикається з питанням про те, як святий Бог може залишатися присутнім серед грішних людей. Налагодження розірваних стосунків між Богом і людством настільки важливе для Бога, що він послав свого сина на страждання та смерть. Присутність Бога зі мною означає, що я ніколи не буваю по-справжньому самотнім, незалежно від того, що я відчуваю. Він приніс небо на землю, щоб забезпечити цю реальність.

2. Ми об’єднані з Христом

Коли ми ототожнюємо себе з Христом, ми повинні думати про Нього як про нашу заміну. Павло написав у 2 Коринтян 5:21: «Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!». Задумайтеся на мить: через віру Христос стає нашою правдою! Депресія та тривога можуть знеохотити нас і змусити сформувати ідентичність навколо свого страху чи безнадії. Я можу легко забути, що гріх є моєю найбільшою проблемою, і Христос уже викупив мене від його влади. Оскільки Бог уже зробив це, як я можу не довірити Йому й інші мої труднощі (Рим. 8:32)?

Євангеліє заохочує мене жити з новою реальністю: «Живу вже не я, а Христос живе в мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і віддав Себе за мене» (Гал. 2:20). Христос запрошує нас ототожнитися з Ним через наші страждання. У Христі ми знаходимо силу протистояти викликам, які несе кожен день.

3. Ми є частиною великої історії спасіння

Біблійна розповідь показує нам, як ставитися до наших випробувань і страждань. Мої страхи мають глибоке значення для Бога, але це не вся історія. Насправді виклики, з якими я зіткнувся, показали, наскільки я схильний до самовпевненості. Бог планує щось набагато більше, ніж просто розв’язання проблеми, як я це бачу. Натомість він використовує мої випробування, щоб змінити мене (Рим. 8:28–29).

Послання до римлян 8 — один із моїх улюблених розділів у всій Біблії, тому що він нагадує мені, що навіть падіння всього створіння не може знищити Божі цілі та плани використати все на благо. Це не означає, що життя послідовників Христа буде легким, але це означає, що випробування та страждання мають мету. Бог назавжди відданий своїй славі та нашому зростанню у подібності Христу. Ніщо не втрачається.

4. Ми маємо надію на вічність

Апостол Павло нагадує нам у своєму листі до Коринтян: «Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!» (2 Кор. 4:17–18).

У нас може виникнути спокуса подумати, що Павло применшує біль і труднощі страждань, але Павло не позбавлений досвіду страждань. Він був побитий батогом, зазнав корабельної аварії, був безсонним, голодним і оточений небезпекою з усіх боків (2 Кор. 11:24–28). Крім того, він зазнав такого сильного тиску, що «зневірився в самому житті» (2 Кор. 1:8–9). Отже, коли Павло каже, що наше страждання є «миттєвим», він не говорить як людина, яка постраждала лише мить.

Навпаки, Павло доходить цього висновку, звертаючи свій розум до вічного. Він називає свої страждання «легкими» і «миттєвими», тому що вони не зрівняються з вічною славою, уготованою для тих, хто знає і йде за Христом. Моя надія полягає не у відсутності стресу, страху чи відчаю; швидше, моя надія полягає в майбутній славі, яка чекає на мене через Христа, незалежно від того, як закінчаться мої обставини або як я емоційно на них реагую.

Моя надія полягає не у відсутності стресу, страху чи відчаю; моя надія на майбутню славу, яка чекає на мене через Христа.

Нарешті, я б помилялась, якби не визнала, що оновлення нашого розуму найкраще відбувається у стосунках з іншими людьми. Уже наступний набір віршів після Павла, який описує оновлення нашого розуму, підкреслює важливість тіла Христа (Рим. 12:3–8). Щоб навчитися витягувати істини зі Святого Письма та пов’язувати їх із вашими конкретними обставинами, потрібен час і практика. Обговорення цих речей з іншим зрілим віруючим або біблійним порадником може стати чудовим кроком до того, щоб зробити ці зв’язки більш помітними.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!