Блог Андрія Мурзіна

Біблійне вчення про депресію, ПТСР, СДУГ, психотропні препарати

Як ставитися до психіатрії і її діагнозів у світлі вічно актуального Божого Слова? Багато християн здалися у владу світських теорій про душу, повіривши брехні, ніби Біблія не вчить, або мало вчить про «псюхе» – про душу. Тому шукають відповіді в світських теоріях і методах, які насправді випливають з безбожної філософії, і приносять не користь, а шкоду.
Мета цієї статті – показати достатність Святого Письма для розуміння і вирішення душевних проблем і викрити брехливі основи світської психіатрії.

Влада класифікувати і давати назви

Бог уповноважив Адама давати імена тваринам, як прояв його влади над іншим творінням (Буття 2: 19-20). Називати – значить визначати сутність, призначення, і це прояв авторитету. Сам Бог дає нові імена Своїм обраним рабам. Це символ і Його авторитету, і нового етапу життя Його служителів.
Називаючи тварин, Адам вперше займався наукою – дослідженням Божого творіння і його класифікацією. З тих пір і донині вчені спостерігають, визначають, називають, і ми поважаємо їхній авторитет. Але оскільки люди наукових і навколонаукових сфер – такі ж грішники, їхні серця теж «дуже лукаві і вкрай зіпсовані» і «подавлюють істину неправдою». Продовжуючи бунтувати проти Творця, теоретики безбожної філософії і науки намагаються позбутися від біблійних понять, замінюючи їх своїми версіями пояснення світу без Бога. Так на зміну творінню прийшла еволюція, були скасовані поняття «Бог», «гріх» і «гріхопадіння». Концепція душі також застаріла, тому що у матеріалістів немає нічого, крім матерії. У безбожній культурі слово «душа» використовується не буквально і як-би за традицією.

Створення нових понять, альтернативних Божому одкровенню, і відповідних їм термінів – це спроби керувати реальністю, тобто самим визначати «добро і зло», підганяти реальність під свої бажання. Християнам добре знайома ця проблема на прикладі сучасної теорії «гендеру». Ліберальні борці проти біблійного світогляду намагаються замінити поняття об’єктивної біологічної статі поняттям «гендеру», який, по суті, визначається лише польотом фантазії: я те, чим себе почуваю.
Чому ліберали щосили намагаються ввести «гендер» в законодавство? Тому що за терміном мається на увазі якась сутність, яка дозволяє нав’язувати нове тлумачення реальності. Як тільки поняття «гендер» стає легітимним, воно дозволяє створювати нову антропологію. І ось вже люди не діляться на дві бінарні, «застарілі» статі, а можуть належати до трьох і більше «гендерів», які не обов’язково визначаються біологічною статтю, а лише власним відчуттям, тобто, по суті, бажаннями.
Така підміна вже давно сталася в світській науці про душу. В епоху просвітництва «науковим мейнстрімом» стала відмова від релігійного світорозуміння. А значить, з’явилася необхідність знайти інші пояснення реальності.
Наприклад, у сфері космології і біології стала популярною теорія еволюції, яка пояснює походження світу і життя без Бога. Така ж потреба з’явилася в сфері вивчення внутрішнього світу і поведінки самої людини. Як, уникаючи понять Бога і гріхопадіння, пояснити природу людських почуттів, стосунків, поведінки і пов’язаних з цим проблем?
Той факт, що є проблеми в «душевній» і поведінковій сфері ~ очевидний. Люди сваряться, воюють, скоюють злочини, зло, жорстокість, страждають внутрішньо.
Раніше, поки всі були «релігійними мракобісами», була відома проста біблійна відповідь: все зло і вся зіпсованість – наслідки гріхопадіння. Тепер же атеїстам потрібно пояснити душевні проблеми без Бога, без гріха, та й, по суті, без самої душі. Так стали поступово формуватися психологія і психіатрія, як альтернативні Біблії «наукові» теорії людської поведінки. Насправді вони були проваджені не наукою, а ВІРОЮ в атеїзм.
Протистояння біблійного і світського світоглядів почалося, звичайно, не в епоху просвітництва. Воно почалося в Едемському саду. Але змій був консультантом від «конкуруючої фірми» і запропонував інше тлумачення реальності, що заперечує Боже слово. З тих пір у людей завжди є вибір: довіряти слову Творця, або прислухатися до філософії інших авторитетів.
Зі Старого Заповіту ми знаємо: коли Ізраїль переймав світогляд язичницьких народів, це завжди призводило до сумних наслідків. І в Новому Завіті апостол застерігає нас про небезпеку філософій світу цього: Кол. 2: 8 «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом».
Ця небезпека була завжди, але в епоху просвітництва секуляризація і безбожна філософія стали масовим явищем. Основи справжньої науки були закладені ще раніше християнами, але тепер наукою стали займатися, надягаючи світоглядні окуляри атеїзму. Так було і в сфері психології та психіатрії. Сьогодні в суспільстві переважає психіатричний, а не психологічний підхід, і тому ми приділимо йому більше уваги.
По суті кажучи, нову «науку» психіатрію намагалися втиснути в медичну модель, тобто пояснити і розв’язати всі проблеми на рівні фізіології.
Засновники нових вчень про душу Рейлі, Крепелін, Фрейд та інші були безбожниками, а отже – еволюціоністами і матеріалістами. З точки зору матеріалізму, ніякої «душі», строго кажучи, немає, бо існує тільки матерія. Ось цитата з головної книги психіатрії, з їхньої «біблії»: «Хоча дана книга називається «Діагностичне і статистичне керівництво по психічних розладах», сам термін «психічний (mental) розлад», на жаль, має на увазі відмінність між «розумовими» і «фізичними» хворобами, що є редукціоністським анахронізмом дуалізму розуму і тіла …
Проблема, викликана терміном «розумові» розлади, – набагато більш очевидна, ніж її рішення, і, на жаль, цей термін зберігається в назві DSM-IV, тому що ми не знайшли підходящої заміни.» (DSM-IV, стор. Xxi).
Як бачимо, навіть назви власної дисципліни і головної книги викликають у них проблеми, тому що поняття «душа» і навіть «розум» здаються їм анахронізмом, тобто бачити в людині два начала – фізичне і духовне – це застаріла лженаука.
Отже, якщо у людини проблеми в почуттях, мисленні і поведінці – значить, має бути щось не в порядку з його мозком. Адже послідовний матеріаліст всі «психічні» явища вважає тільки побічними продуктами хімічних процесів в мозку.
Вся психіка – породження мозку. На жаль, багато християн не помічають антихристиянський характер таких теорій, забуваючи або ігноруючи першість і самостійність душі. Згідно біблійного вчення, душа є первинною і не «походить» з мозку. Наприклад, душа може існувати без мозку, а мозок (тіло) без душі – ні!
Христос говорить в Євангелії від Матфея. 10:28: «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі вбити не може». В Об’явленні. 6: 9- написано: «А коли відкрив п’яту печать, я побачив під престолом душі вбитих за Боже Слово і за свідчення, яке вони мали.. І вони закричали гучним голосом, проголошуючи: Доки, Святий і Праведний Владико, не судиш і не мстиш за нашу кров мешканцям Землі? І було дано кожному з них білий одяг, і сказано їм, аби спочивали ще трохи часу, поки не доповнять числа їхні співслуги та їхні брати, котрі будуть вбиті, як і вони» (Див. Також Об’явл. 20: 4).
Психіатрична теорія набирала все більшої популярності, тому що, як і теорія еволюції, відповідала бажанням богоборців. Нарешті ми зможемо пояснити світ і людину, усунувши Бога з картини світу!
Психіатрія знімає відповідальність з людини, тому що представляє її лише пасивним продуктом впливу середовища і фізіології. Пізніше з’явилася гіпотеза «хімічного дисбалансу» – спроба пояснити практично всі проблеми почуттів, мислення і поведінки тими чи іншими хімічними порушеннями в мозку. Але досить швидкого дослідження загальнодоступних публікацій самих же вчених психіатрів, щоб переконатися, що «хімічний дисбаланс» – всього лише ГІПОТЕЗА, яка ніколи не була доведена. Чому ж кожен обиватель сьогодні не просто знає про теорію «хімічного дисбалансу», а вважає її незаперечним фактом? Відповідь проста: величезні гроші і реклама роблять чудеса! На теорії хімічного дисбалансу базується багатомільярдна індустрія психіатричної фармацевтики. Психіатри і досліднки, які створюють діагнози працюють в тісній спайці з фармацевтами, які продають під ці діагнози «ліки».
На цю корупцію вказує безліч публікацій. Можна почати з статті у Вікіпедії «Конфлікт інтересів і клінічні дослідження в психіатрії», де наводиться багато інших посилань.
Але повернемося до питання створення так званих психіатричних діагнозів і їх біблійної оцінки.
Намагаючись видати психіатрію за розділ медицини, вони почали створювати хвороби та інструкції по їхній діагностиці. Але справа в тому, що фундаментальний принцип медичної діагностики – виявлення ПРИЧИНИ хвороби, а не тільки її симптомів.
В історії медичної науки було багато прекрасних відкриттів, коли дійсно ВІДКРИВАЛИ хвороби. Що значить «відкрити хворобу»?
Хвороба існувала давно, але до цих пір не розуміли її природу, її причини. Відкривають хвороби, завжди виявляючи її причину, наприклад – якийсь мікроб, вірус, або патологію в органах.
При створенні «психіатричних хвороб» нічого подібного не відбувалося. Психіатри просто брали довільне рішення узагальнити певну сукупність симптомів і якось назвати. Назви, звичайно, потрібно конструювати з грецьких і латинських слів – вони звучать загадково і солідно, і суспільство зачаровано схиляється перед наукоподібною термінологією.
Спочатку це робили індивідуально, але в підсумку всю владу зі створення психіатричних хвороб узурпувала Американська психіатрична асоціація (АПА, англ. АРА). Як це відбувається? Збираються наради або робочі групи АПА і голосуванням (!) вирішують, вважати ті чи інші симптоми психічним розладом, чи ні. У більшості випадків ці рішення – на користь створення все нових і нових «розладів» (адже пам’ятаєте – чим більше хвороб, тим більше можна продавати під них препаратів). Але зрідка бувають рішення Э перестати вважати якесь явище хворобою. Так було в 1972 році з гомосексуалізмом. Це яскравий приклад того, що рішення ці приймаються суто довільно, керуючись не науковими фактами, а політикою і в кінцевому рахунку – вірою, тобто світоглядом.
Отже, психіатрія не є медичною наукою, тому що тут не проводиться справжня медична діагностика. Психіатричні діагнози НІКОЛИ не засновані на виявленні якоїсь патології, на аналізах, МРТ, ні на будь-яких інших фізіологічних дослідженнях. Тому психічні «розлади» – не справжні медичні діагнози, що вказують на дійсну причину, а лише описові ярлики. Виходячи з своєї атеїстичної, еволюційної і матеріалістичної ВІРИ (світогляду), психіатри придумали сотні «хвороб». Вони узурпували владу давати назви, як Адам в саду. Але сфера невидимого людського серця, душі і всіх її духовних проявів не може бути об’єктом природничо-наукового дослідження. Духовне не можна пізнати за допомогою наукового методу. Хтось сказав: «Людина не може бути предметом наукового дослідження з тієї простої причини, що вона не предмет».
На жаль, церква піддалася світському впливу і разом зі світом прийняла психолого-психіатричне мислення. Не послухавши застереженню, віруючі були «захоплені світською філософією, заснованою на світських підставах, а не на Христі».
Один з аргументів цього обману звучить так: «Біблія нічого не говорить про такі явища як депресія, СДУГ, ПТСР, шизофренія, психологічні потреби і про багато інших психологічних і психіатричних понять». Зараз ми викриємо цю брехню. Ми побачимо, що Боже слово вічне актуальне і достатнє для вирішення психічних (тобто душевних) проблем людини.

Шукайте в Біблії ОПИС явищ і проблем, а не сучасні ярлики

Іноді пропагандисти гомосексуалізму заявляють: «Біблія нічого не говорить про гомосексуалізм!» Вони засновують цю брехню на тому, що в Біблії не зустрічається саме слово «гомосексуалізм». Звичайно, християни легко розпізнають тут примітивний обман. Біблія говорить про гомосексуалізм достатньо, тільки використовує інші терміни, наприклад, «мужеложество». А іноді і зовсім не використовується ніякий ярлик, а просто викладається історія з описом проблеми, як у випадку Содому.
Схоже відбувається з сучасними психологічними ярликами. Якщо Писання не використовує недавно придуманий ярлик «депресія», це зовсім не означає, що в ньому не описується і не аналізується така вічна після гріхопадіння проблема як смуток, туга, пригніченість, відсутність радості і т.д. Немає нічого нового під сонцем! Природа людини не змінилася за тисячі років, і сутність людського досвіду і природа його проблем – та ж, що за часів патріархів.
Невже явище «депресія» з’явилося в той момент, коли придумали цей термін? І всякі «фобії» і «розлади» не існували, поки їх не «відкрили» сучасні психіатри? Перша гріховна фобія, вина і сором – ворожий страх Адама після гріхопадіння (Бут. 3: 8-10). Перша депресія – засмучене і похилене обличчя Каїна, що призвело до вбивства (4: 5-7). Розглянемо кілька прикладів.

СДУГ або дурість і непослух?

Один з модних сьогодні діагнозів – Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ). В системі психіатрії будь-яку поведінку легко перетворити в розлад, і ці «діагнози» неможливо ні перевірити, ні підтвердити, ні спростувати. Зате під них можна продавати психотропні препарати на мільйони доларів. Те, що століттями вважалося непослухом, непокорою, дурістю, тепер оголосили «синдромом». Адже поняття гріха відкинуто, а значить все повинно пояснюватися «хворобою». Чи говорить Біблія про СДУГ? Ось кілька прикладів:
Повт. З. 21:18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися…
Пр. 13:1 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
Пр. 15:5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
Пр. 15:20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір’ю своєю
Прописує Біблія і ефективні ліки від цієї «хвороби»:
Пр. 22:15 До юнакового серця глупота прив’язана, та різка картання віддалить від нього її.
Як бачимо, психіатрія легко перетворює будь-яку проблемну поведінку в черговий «розлад», часто називаючи «хворобою» те, що Біблія називає гріхом.
І вже немає гріха пияцтва, а є хвороба «алкоголізм». Немає гріха злодійства, а є хвороба клептоманія. У дратівливості вже не потрібно каятися, а потрібно пити від неї таблетки.
Такі «хвороби» можна створювати до нескінченності. Наприклад, якщо хлопчик часто бреше – значить у нього «Синдром дефіциту правдивості».
Чоловік ледачий – «Розлад працездатності». На перший погляд, людям це подобається, тому що знімає відповідальність. Я ж не винен, якщо підхопив грип, або зламав ногу. Так і тут – я «нічого не можу з собою вдіяти», адже я «хворий» психічним розладом. Але позбавляючи людину відповідальності, психіатрія також позбавляє надії що-небудь змінити! Тому що, якщо моя проблема – гріх, то завжди можна знайти прощення і ОЧИЩЕННЯ (тобто зміна) у Христі. Якщо ж проблема – «психічна хвороба» – це довічно. Ніякої надії немає!
З тих пір як запрацювала нинішня система психіатрії, ростуть не тільки її мільярдні прибутки, а й кількість психіатричних хвороб, і багаторазово множиться кількість хворих!
Психіатрія – це ідеальний бізнес, який сам створює своїх клієнтів, і в практиці психіатричного «лікування» практично відсутнє одужання. Сходіть в психдиспансери і запитайте, як часто поставлені на облік з нього знімаються? Скільки пацієнтів виліковується? Коли рекламують препарати, то начебто обіцяють допомогу, полегшення, але виявляється, що психічні розлади в принципі не піддаються лікуванню.
Психіатрія за допомогою препаратів намагається лише якось обмежувати, стримувати, тимчасово знімати деякі симптоми. Це досягається шляхом гальмування центральної нервової системи і дається ціною серйозних побічних ефектів, досить скоро виникає залежність і незворотні зміни в тканинах мозку. Вплив психотропних препаратів в принципі не відрізняється від впливу алкоголю і наркотиків, до яких їх і можна віднести.

«Депресія» або туга, смуток, вина, пожадливість і жаль до себе?

Депресію називають хворобою 21-го століття. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресія є головною причиною втрати працездатності, і цієї «хворобою» страждають 264 млн. Чоловік. Нерідко депресія призводить до самогубства, яке є другою (!) за чисельністю причиною смертей серед молоді. І знову акцент на хімічних причинах і рішеннях, і знову заявка, що в Біблії про це нічого немає. Розглянемо кілька біблійних прикладів і висловлювань про депресію. Звичайно, ми використовуємо сучасний ярлик «депресія», а Біблія називає і описує це явище іншими словами.

Бут. 4:4-7 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його, а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилосьІ сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
Бог застосовує до Каїна в депресії душеопіку! Не препарати, тому що мета Бога – не зняти симптоми депресії. Господь дивиться на серце Каїна. Потрібно змінити серце, а не просто допомогти краще себе відчути.
Ось що ще Біблія говорить безпосередньо про депресію:
Пр. 12:25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.
Пр. 17:22  Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
Тут Біблія пояснює нам те, що багато століть тому медицина стала називати «психосоматика» – тобто вплив душевного стану (грец. псюхе) на тіло (сома).

«Депресія» у нечестивого Амнона

2 Сам. 13:2-4 І вболівав Амнон так, що він аж захворів через свою сестру Тамару, бо вона була дівчина, і Амнонові здавалося трудно щось їй зробитиА Амнон мав товариша, а ім’я йому Йонадав, син Шім’ї, Давидового брата. І Йонадав був чоловік дуже хитрий. І він сказав йому: Чого ти, царевичу, такий марний щоранку? Чи ж не розповіси мені? І сказав йому Амнон: Я кохаю Тамару, сестру брата свого Авесалома.
Як бачимо, депресія Амнона викликана неможливістю реалізувати бажання, яке оволоділо ним. Вона названа словом «біль», була дуже сильною, і теж викликала психосоматичну хворобу і втрату ваги.
Псалмоспівець Давид згадує свою депресію в результаті нерозкаяного гріха:
Пс. 31:1-5 Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито, блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства! Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму, бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив
Це важливий приклад: одна з найпоширеніших причин депресії – вина нерозкаяного і непрощеного гріха. Гріх породжує провину, муки совісті, смуток, хворобу, і лише покаяння і Боже прощення дарує позбавлення від такої депресії.
Депресія нечестивого царя Ахава схожа на депресію Амнона: вона теж викликана нереалізованим бажанням:
1 Цар. 21:4-5 І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово, яке говорив йому їзреелянин Навот, бо той сказав: Не дам тобі спадщини батьків моїх! І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хлібаІ прийшла до нього жінка його Єзавель та й сказала йому: Чого це твій дух сумний, і ти не їси хліба?
Тут депресія названа тривогою і жалем і теж проявляється в «образі на весь світ» і втраті апетиту.
Не тільки затяті нечестивці впадають в депресію, а й недосконалі Божі служителі. Неслухняний пророк Йона так сильно ненавидів ниневитян, що їх покаяння і Боже прощення викликало у нього сильну депресію, аж до бажання померти:
Йони 3:10 – 4-4 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив. І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився. І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло. А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя! А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?
Як бачимо, Сам Господь використовує слова «засмучений» і «роздратований» для опису стану Іони, яке сьогодні назвали б «депресією» і «суїцидальних настроєм».
Отже, Писання дуже багато говорить про депресію, називаючи її: смуток, туга, засмучений дух і т.д. Біблія не тільки описує випадки депресії, але і пояснює її причини – вина гріха, образа, непрощення, ненависть, непослух, гріховні бажання.

Психотропні препарати в Біблії

Виникає практичне питання: якщо психіатрія є хибною і суперечить Писанню, чи означає це, що християни взагалі не повинні користуватися жодними методами психіатрії, зокрема – психотропними препаратами?
Ви здивуєтеся, але в Біблії є відповідь і на це питання: «Притчі 31: 6-7 Дайте напою п’янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим: 7він вип’є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам’ятатиме!»
І тут немає нічого нового. Як вже говорилося, психотропні препарати діють так само, як будь-яка інша наркотична речовина, в т.ч. алкоголь – просто гальмують центральну нервову систему і таким чином знеболюють.
«Нарке» грецькою – заціпеніння, оніміння. «Анестезія» – нечутливість. Людство тисячоліттями користувалося таким знеболюючим і антидепресантом, як алкоголь (див. Також Пс. 103: 15). Як бачимо, Біблія дозволяє використовувати хімічне знеболювання людям, які зазнають сильні страждання.
Страждання бувають тілесні і душевні, і люди давним-давно використовують алкоголь, щоб приглушити обидва ці види страждань. Звичайно, застосування алкоголю легко може привести до зловживання, викликати залежність і негативні наслідки. Тому Писання закликає до крайньої обережності в цьому питанні і дає багато застережень. Так ось, всі ці застереження, що стосуються алкоголю, точно так же стосуються психіатричних препаратів. Багато з них набагато сильніші і небезпечніші, ніж алкоголь! Залежність від них – така ж, шкода здоров’ю – не менша. Християни, особливо – пастори, повинні усвідомлювати це.
Отже, Біблія дозволяє вдаватися до психіатричних препаратів в крайніх випадках для полегшення сильних страждань, але розуміючи всю небезпеку і дотримуючись ту ж обережність, як у ставленні до алкоголю.

Самореалізація і потреба в повазі або ненависть на ґрунті гордині?

Розглянемо одне поняття світської психології на прикладі з Біблії. Світ вчить, що для щасливого і повноцінного життя людини потрібна висока самооцінка і самореалізація. Наприклад, якщо ви не отримуєте достатньо прийняття, поваги, то не можете бути повноцінною особистістю і не можете «віддавати», тобто піклуватися про інших, проявляти любов, служіння і т.д. Відповідно до цієї теорії, проблема Амана була в тому, що він недоотримував повагу з боку Мордехая:
Естер 5:8-13 … нехай прийде цар та Гаман на гостину, що зроблю їм, і взавтра я зроблю за царевим словом. І вийшов Гаман того дня радісний та добросердий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царській брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Гаман переповнився лютістю на Мордехая. Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покликати своїх приятелів та жінку свою Зереш. І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих. І сказав Гаман: А цариця Естер не привела з царем на гостину, яку зробила, нікого, крім мене. І також назавтра я покликаний до неї з царем! Та все це нічого не варте мені цього часу, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царській брамі!… 
І без коментарів зрозуміло, що Біблія зображує Амана зовсім не того хто потребує поваги, а гордим і нечестивим

«ПТСР», «травма», або просто зло і страждання?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) його причиною є «психологічна травма» – популярні сьогодні поняття. І знову нам заявляють, ніби Біблія замовчує про ці проблеми, тому що в ній відсутні ці терміни. Як і з іншими ярликами, виникає питання: чи є ПТСР новим явищем, з яким людство не стикалося до того, як з’явилася ця абревіатура?
Звичайно ж ні. То що, по суті, називається «психологічною травмою»? Сильні страждання, якесь зло, негативне ставлення, яке людина або переживає сама, або була очевидцем в житті інших людей. Наприклад – на війні.
Чи були війни, насильство, страждання, ненависть і т.п. до появи ярликів «травма» і «ПТСР»? Чи описує Біблія численні страждання народів і окремих людей і вчить, як правильно ставитися до страждань, щоб не впасти у відчай, зневіру, озлобленість, в паніку і т.д.? Звичайно, Писання багато говорить про це! Знову і знову ми бачимо, що Боже слово вчить нас «усьому необхідному для життя і благочестя» (2 Петра 1: 3), тільки, звичайно, не використовує при цьому недавно придумані нами ярлики.
Підіб’ємо підсумок: Боже слово завжди «живе та діяльне» і достатнє для турботи про душі. Ніякі інші вчення і методи не дозволяють проникати до самої глибини людського серця – «до поділу душі й духа» і виносити на світло «почуття та думки серця» (Євр. 4: 12-13).
Світська психіатрія – це безбожний світогляд, в основі своїй ворожий християнству, намагається запропонувати альтернативні пояснення і рішення проблем душі.
Психіатрія заснована на зовсім інший антропології – іншому розумінні людини, що заперечує саме існування душі, або серця, вільно приймає рішення, хоча на нього і впливає навколишнє середовище і фізіологія власного тіла. Психологія також заперечує загальне безумство гріха, яке вразило всіх без винятку людей (Пс. 13; Марк 7: 21-23; Рим. 1: 21-22, 25, 28-32). Заперечуючи саме поняття гріха, психіатрія виходить з того, що більшість людей «нормальні», а деякі – «хворі». При цьому відсутнє саме визначення «норми». Навіть в їх головній книзі – DSM – немає чіткого визначення, що таке «психічно здорова людина». Воно й не дивно, адже тільки християнам відомий зразок абсолютного здоров’я душі, неспотвореної гріхом. Ідеал цей – святість. І поки єдиний живий приклад психічно абсолютно здорової людини – це втілений Син Божий.
Психіатрія не тільки суперечить Біблії, але і не має наукового обгрунтування. Християни не повинні піддаватися впливу світського світогляду і підкорятися світським авторитетам. Психіатрія самовільно присвоїла собі владу давати визначення, а по суті – вигадувати «психічні хвороби».
Уявні діагнози створюються довільним рішенням групи «фахівців», які пов’язані з фармкомпаніями, які заробляють мільярди на цих діагнозах. Психотропні препарати, всупереч рекламі, не здатні «лікувати душу» людини, але через побічні ефекти і залежності завдають більше шкоди, ніж користі.
Тому християни, особливо – служителі церкви – повинні заново взяти на себе покладену на нас Богом відповідальність за душі, а не перекладати її на психіатрію. Не можна віддавати ввірену нам Богом паству туди, де душам і тілам приносять не користь, а шкоду. Повернемо турботу про душі до церкви! Бог покликав нас до цього і дав для цього всі необхідні засоби благодаті!
Рекомендовані джерела
Daniel Berger, “Mental Illness”, a five-volume series.
Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 4th edition.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Андрій Мурзін

Викладач Київської богословської семінарії, директор магістратури «Біблійна душеопіка», координатор місії ОІС в Україні. За освітою педагог та магістр богослів’я (Th.M.). Автор книги «Диалог с православием: говорите истину с любовью, наблюдая за собою».

Схожі статті

3 Коментарів

  1. Видно, что автор никогда не сталкивался с подобными диагнозами.
    Что же он промолчал про аутизм? Может это тоже выдуманная болезнь? Перемешал все в кучу: психиатрию, психологию и неврологию, о которой вообще ни слова.
    У моей дочки СДВГ. И это история вообще не о послушании. Она послушная. Но, забывчивая, невнимательная, не способная сконцентрировать взгляд на одном предмете даже на пару секунд, словить мяч, кататься на велосипеде…
    Знаю одного парня, с которого изганяли духов несколько раз. В итоге родители все же затащили его к пстхиатру, где была диагностирована шизофрения и начав прием таблеток он смог жить нормальной жизнью.
    Так что читайте и вникайте в то, что читаете.

  2. Все верно написал Андрей!
    Если внимательно читать то как раз там и говориться что Библия разрешает использовать “таблетки” но это не решит проблему а только остановит боль или оттянет проблему, а для решения нужно в первую очередь лечить душу(возможно в тяжелих случаях прибегая к таблеткам)
    Но к сожалению нам легче пойти к якобы “врачу” душ который использует литературу для своей” медицинской практики” в которой эта душа отвергаеться как факт.
    А как можно что то лечить если это не признавать?
    Хирург вам не скажет на закрытый перелом что там нет кости ведь так?

  3. Болтун ты автор, который как уже сказали, в жизни с этим не сталкивался. Это как объяснять механику починку машины не имея машины. Я христианин, у меня сын с СДВГ, аутизмом и эпилепсией, но я быстрей бы бросил камень в тебя, чем в него, потому что, по-моему, у тебя и детей-то никогда не было, либо ты забыл что такое любить.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button