Домашня » Новини » В Україні судять пастора, який рятує сиріт від холодної і голодної смерті

В Україні судять пастора, який рятує сиріт від холодної і голодної смерті

6
Поширень
Pinterest WhatsApp

Минулого четверга, 10 жовтня, арештували 60-річного директора  дитячого християнського центру-інтернату “Надія” смт Приазовське Запорізької області Івана Дем’яненка. Причина – дозволив підліткам, яким більше 14 років, допомогти розвантажити меблі із вантажівки і заробити тисячу гривень (!).

Йому інкримінують статтю Кримінального кодексу України за ч. 3 ст. 149 “Торгівля людиною з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років”.

Рішенням суду 12 жовтня підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою впродовж 60 діб, можлива застава – майже мільйон гривень.

Люди, знайомі з Іваном Дем’яненком, здійняли у соцмережах бунт, бо вважають цей арешт сфабрикованим. Резонансна подія потрапила у численні ЗМІ.

Відомий мелітопольський юрист Андрій Бєляєв не згоден з кваліфікацією справи і впевнений, що рішення суду приймалося під тиском громадської думки. Своїм баченням ситуації він поділився в Фейсбук:

“А тепер новина про “рабовласника”, який здавав в оренду, вихованців Приазовського інтернату. По 208-й ст. КПК людину затримали в четвер, а запобіжний захід обирали в суботу. А що було в п’ятницю? А в п’ятницю зранку фізіономія в погонах, читаючи з монітора, запускає в ЗМІ інформацію, подану під соусом “викликаємо загальне обурення”, і до вечора телесюжети виходять на центральних телеканалах. Суспільство обурюється і вимагає крові.

І ось суддя, надивившись цих новин в п’ятницю, в суботу сидить на судовому засіданні, слухає адвоката і думає (можливо): – “Я після вчорашніх новин крайнім бути не бажаю. Ось відпущу я його під домашній арешт і відразу почнуть мене полоскати, де живу, на чому їжджу”.

І виносить суддя рішення – взяти під варту на 60 діб з альтернативою застави в 960 тис.! І статтю 61-річному інсультнику закидають 149-ту – торгівля людьми (до 15 років). Ні, навіщо розмінюватися на дрібниці з 150-ою статтею (експлуатація дитячої праці), там же всього до трьох років.

А чи справді була експлуатація? Що бачимо в сюжеті. Четверо неповнолітніх (маю інформацію що їм всім більше 14 років), говорять, що прийшли допомогти винести меблі з дому. Потім показують малолітнього, який розповідає про покарання. Каже, що можуть посадити під замок. А за що? За те, що в школі матюкаюся. Плюс є 1000 грн, передана за те, що підлітки повинні були винести меблі. А інтернат живе тільки на благодійні кошти. І на цій підставі стаття з покаранням до 15 років і зараз утримання під вартою.

Ну тоді треба дописати в закон “Про охорону дитинства” відповідальність не тільки за залучення неповнолітніх до проституції, жебрацтва та азартних ігор, але і до праці. Потрібно скасувати вимогу закону, що до праці не можна залучати дітей віком тільки до 14 років, а написати, що працювати можна тільки з 18.

А ось аналогічна ситуація. Тато займається євроремонтом і бере собі в помічники 15-річного сина, нехай навіть 13-річного. Отримані гроші тато залишає собі, треба ж сім’ю годувати. Все, друзі, татові 149-та”.

Родич Івана Дем’яненка оприлюднив інформацію про ряд раніше невідомих обставин:

“У рамках “негласних слідчих дій” в селі Приазовське з’явилася сім’я так званого громадянина Кокоріна, яка називає себе віруючою і яка періодично приїжджала в інтернат. Кокорін спілкувався з Іваном Олександровичем, під приводом фермерських робіт пропонував використовувати працю дітей за винагороду, на що щоразу отримував відмову.

Під час чергового приїзду в інтернат Кокорін зробив пожертву в розмірі 1000 грн і попросив допомогти розвантажити особисті речі з газелі, в зв’язку з переїздом. На це прохання погодилися добровільно і безкоштовно допомогти четверо дітей, у віці від 15 до 17 років (не 14, як вказано в ЗМІ).

Коли діти разом з вихователем інтернату приїхали до будинку Кокоріна, в інтернаті, де знаходився Іван Олександрович, а також у нього вдома, почалися обшуки. Щоб затримати 60-річного пастора церкви, в інтернат приїхав аж цілий спецпідрозділ Корд.

Одночасно з обшуком, протягом 7 годин без перерви на їжу і туалет, проводився допит дітей.

Іван Олександрович був затриманий, поміщений в ізолятор тимчасового утримання. Потім суд, незважаючи на характер справи, обрав запобіжний захід – утримання під вартою.

У зв’язку із серйозністю звинувачень, заявляю наступне: ситуація із звинуваченням була штучно створена слідчим ГУНП України в Запорізькій області: підставна особа в Приазовському не проживає, будинок, де він просив допомогти, виставлений на продаж.

Інтернат є християнським і довгий час працює на основі християнських цінностей. Ніякої експлуатації праці дітей, тим більше в корисливих цілях там не було і немає. Інтернат існує на пожертви, які оформляються відповідно до законодавства України.

Вся діяльність інтернату проходить на підставі Статуту та підтверджена документально.

Права дітей в інтернаті не порушуються. Підтвердженням цьому є умови їх утримання, харчування, одяг, а також численні позитивні відгуки випускників інтернату і людей, які проживають в селі.

Відносно відеоролика:

Так, в інтернаті є ізолятор. Він являє собою кімнату для лікаря і 2 бокси для дітей. На жаль, в ролику не сказано, що там є санвузол з душем, унітазом, раковиною і дзеркалом. При обшуку це бачили, просто забули згадати.

Один з дітей, присутніх на відео, не знаходиться в інтернаті понад півтора року.

Дана інформація набула розголосу на суді і не є таємницею слідства”, – кінець цитати.

Інтернат “Надія” діє більше 15 років, має ліцензію, сюди направляли дітей, навіть з інших регіонів, бо в інтернаті комфортні умови проживання, якісне харчування і добре ставлення до вихованців. Концепція інтернату базується на християнських цінностях і сам інтернат існує за рахунок благодійних коштів. Вихованців вчать водити автомобіль, аби по можливості випускники вже могли отримати права, проводять оздоровчі табори. За опікунські кошти, які нараховує держава, дітям купують будинки та квартири, що забезпечує випускників власним житлом. Дітей, які за віком вже не мають права бути вихованцями інтернату, але бажають тут залишитись, працевлаштовують і дають можливість заробляти собі на життя.

Руслан Кухарчук журналіст, політичний оглядач, президент асоціації Новомедія записав відео щодо цього кричущого випадку.

Як проблему перетворили в модний кийок, яким б’ють по головах невинних людей і цілих галузей.
«Рабства в Україні практично немає. Але на боротьбу з ним заходить багато грошей у вигляді міжнародної технічної допомоги. Тому рабство треба придумувати. У цьому відео я навчу вас, як це робити» – каже Руслан Кухарчук .

Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте розвиток сайту "Слово про Слово"

Slovoproslovo.info – Газета “Слово про Слово є неприбутковим проєктом і працює коштом пожертв.

 Ми прагнемо забезпечити якісну незалежну християнську журналістику, якій ви можете довіряти. Але на те, що ми робимо, потрібно багато важкої праці, часу та грошей.

 Просимо вас фінансово підтримати розвиток та діяльність цього інформаційного християнського ресурсу.

Попередня Стаття

Відбулася нарада напрямку освіти та науки Всеукраїнського Собору

Наступна Стаття

Делегація євангельських церков України провела зустрічі у Фінляндії

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *