Для життя

Уроки Різдва

Різдво Христове – не лише свято. Це ще й історична подія. І, як кожна подія в історії, воно має важливі уроки для нашого сучасного життя. Не всі важливі події проходять гучно
Найважливіша Особистість в історії, яка вплинула на долю всього людства, народилася тихо. Про появу Ісуса на світ не кричали таблоїди, не оголошували на площах. Для урочистої події не готували розкішний палац – навпаки, навіть місця в простих заїжджих дворах не знайшлося. Першим ліжком Царя стали ясла у хліві. Першими гостями були звичайні пастухи.
Сьогодні піар-агентства і рекламні кампанії стверджують: «Якщо про вас не говорять – вас не існує. Якщо по подію не кричать у ЗМІ – події вважай, що не було». Різдво Христа спростувало ці псевдо-істини. «Непримітна» подія змінила життя мільярдів людей на землі – і продовжує змінювати їх вже багато століть. Народження Христа поклало основу всьому найкращому, що є у нашій цивілізації. Милосердя, турбота про слабких, благородство, прощення, розуміння добра і зла, мудрий розподіл коштів, вірність, порядність, повага і любов до ближнього – всі ці істини, які стали фундаментальними цінностями і ввійшли в культуру, колись прийшли у світ через Ісуса Христа.
На світ і людей впливає не те, що гучне і розрекламоване, а те, що по-справжньому важливе. Те, що приходить від Бога. Реклама – можливо і двигун торгівлі, але не двигун життя. Ті, хто нас люблять, говорять нам правду і роблять щось для нашої користі – вони змінюють життя. Ісус, Бог у тілі, народився, щоб бути поруч із нами. Він дарує нам Свою любов.

Велич не завжди має значення

Той, Хто приніс найбільшу користь людям і суспільству в усі часи, народився не в столиці, а в малому поселенні. Про Його «малу батьківщину», Назарет, казали: «Та хіба ж може бути з Назарету що добре?» (Ів. 1:46). Але виявилося, що не місце прикрашає Людину, а Людина – місце. Та і сам цей Чоловік і Бог в одній Особі, Ісус, прийшов на землю не відразу великим і сильним. Не в образі великого царя, відразу зодягнутого в славу і багатство. Він явився нам… маленькою дитиною. Володар і Творець Всесвіту вирішив увійти в наш небезпечний світ в безпомічному стані. І ті люди, які звикли «зустрічати за вбранням», судити поверхнево, дивлячись на зовнішнє – не могли впізнати в Ньому Спасителя світу і своєї душі.
Але з малого сталося велике. Безпомічний виявився Всемогутнім. Той, на кого не звертали уваги, коли Він народився і ріс, – назавжди привабив до Себе увагу всього світу, коли проявилася Його сутність. Виявилося, що Ісус із Назарета зцілює будь-яку хворобу. Дає відповідь на найскладніші запитання. Спасає від гріхів. Оживлює розбиті серця. Відновлює скалічені долі. Виявилося, що у звичайному людському тілі до нас прийшов сам Бог.

Не завжди можна орієнтуватися на «сильних світу цього»

Не завжди вони мудріші від «простих смертних». Зійти на вершину соціальної драбини – ще не означає бути на висоті серцем, характером, духом. Блискучі одежі – це ще не чистота душі. Влада над капіталами, арміями і країнами – ще не влада над власним життям, над своїми слабкостями і проблемами. Ось чому іноді прості пастухи, послушні поклику серця, більше відкриті для Бога, ніж могутні вельможі, обтяжені «політичною необхідністю». Так було у часи Різдва: Божий ангел з’явився пастухам, щоб повідомити про народження Спасителя. А що, пастухи, це – еліта? Навіть імен цих пастухів ми не знаємо, тоді як ім’я царя Ірода відоме кожному… Але Володар Всесвіту послав Свого вісника саме тим «незначним» людям, які займали низьке становище в суспільстві. Чому?
Можливо тому, що для них були важливими спілкування з Богом, спасіння грішної душі, допомога іншим страждаючим? Тоді для них було важливим те, що і для Бога… і це означає, що у них було щось спільне з Всевишнім. Пастухи вважали головним Бога. А Ірод і фарисеї головними вважали свою могутність, владу і вигоду. Тому Бог повідомив Свої плани не тим, кому «випадало», а тим, кому це було дійсно цікаво.
Не важливо ким ти є, немає значення як високо, чи низько знаходимося на соціальній драбині, важливо як ми відносимося до Бога.

Не завжди потрібно реагувати на привабливі пропозиції

Знайшлися і порядні багаті люди, які дізналися про народження Христа. Це були мудреці зі Сходу, які вирахували Вифлеємську зірку – ознаку народження Христа. Мудреці приготували дорогі подарунки Немовляті Ісусу і пішли у далеку путь, у Вифлеєм. Багаті мудреці відклали всі свої справи, щоби висловити свою повагу Божому Сину. Але коли вони майже дісталися до мети, їх чекало випробування.
Юдейський цар Ірод, знаючи пророцтва про народження Христа, заздалегідь заздрив Немовляті і вирішив знищити Його. Для цього Іроду потрібно було знати місце народження Ісуса. І коли мудреці прийшли до царя запитати про Спасителя, – Ірод сказав: «Я не знаю, де Він: коли знайдете Його, прийдіть і повідомте мені, я теж прийду Його привітати». Приваблива пропозиція – надати послугу правителю! Але важливіше – надати послугу Богу. А Бог сказав мудрецям у снах однозначно – не повертатися до Ірода. І вони, привітавши Ісуса, пішли додому іншою дорогою. Якби вони відповіли на запрошення Ірода і не послухалися цього внутрішнього голосу – Божого голосу у своєму серці, – то з шанувальників Христа стали б Його зрадниками.

Більше про Різдво Христове:

Не гріх дружити з людьми при владі і багатими. Не гріх виконувати прохання людей при владі. Але коли бажання йдуть всупереч волі Божій – потрібно вибирати: або-або… Краще іти туди, куди кличе Бог, – навіть, якщо багаті і знамениті запрошують в інший бік.

Не завжди потрібно лякатися невідомого

Мати Ісуса Марія опинилася в цікавому становищі – у всіх значеннях цього слова: жодна жінка до неї не чекала дитину, залишаючись дівчиною. Нікому не призначено було виховати Спасителя світу, Божого Сина. Вона знала наперед, що її Сину потрібно буде взяти на Себе гріхи світу і померти за всіх людей, після цього воскреснути з мертвих. Марія розуміла, що її первенець творитиме чудеса, яких раніше ніхто не творив.
Напевно, вона усвідомлювала, яка відповідальність лягає на її плечі. Вона не могла не розуміти, що вона – єдина з усіх, унікальна жінка, вибрана Богом для найбільшої місії у Всесвіті. Але коли до неї прийшов ангел, щоб повідомити: «Ти – та сама, обрана», Марія не жахнулась, і не загордилася. А лише з готовністю прийняла те, що дає Бог. Кажуть, що ризик – справа благородна. Але коли щось незвичне нам пропонує не просто хтось, а Бог; коли крокуємо в невідомість не тому, що безвідповідальні і безпечні, а тому, що хочемо виконати заповіді і слова Господа – ось тоді це вже не ризик, а просто благородне діло. Справа, в якій нам допоможе сам Господь.

Михайло Молотов

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button