Експерти розкритикували ідею депутатки Третьякової щодо боротьби з “сектами”
Інститут релігійної свободи закликає парламент України не копіювати досвід тоталітарних режимів, які під гаслами боротьби з сектами утискають законослухняних віруючих.
Експерти ІРС вкрай стурбовані новою законодавчою ініціативою голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, члена фракції партії «Слуга народу», повідомляє Інститут релігійної свободи.
- Небезпек від закону про секти більше, ніж користі, – експертка про ініціативу нардепки Третьякової
- Депутати вирішили взятися за боротьбу з сектами
Правозахисники наводять такі аргументи, чому такого роду законопроект є неприйнятним в Україні:
1. Ідея боротьби з так званими “сектами” вже давно не обговорюється в українському суспільстві, оскільки є неефективною та шкідливою для конституційного права на свободу віросповідання;
2. Міжнародні зобов’язання України в сфері забезпечення свободи релігії, зокрема в рамках Ради Європи та ОБСЄ, передбачають відмову від ініціатив, спрямованих на оцінку віровчення чи релігійної практики тої чи іншої конфесії, якщо вони не спричиняють шкоду здоров’ю конкретним особам;
3. Загальнопоширеною у світі є практика, коли зі зловживаннями в релігійній сфері, чи то незаконні фінансові операції, чи то шахрайство, правоохоронні органи борються шляхом кримінального переслідування конкретних винних осіб на підставі заяв постраждалих замість того, щоб піддавати огульним звинуваченням та обструкції всю спільноту віруючих тієї чи іншої конфесії;
4. Негативний досвід Російської Федерації та деяких інших країн свідчить, що коли в законодавстві з’являються положення про боротьбу з так званим “екстремізмом”, “релігійним фундаменталізмом” чи “сектами”, то від таких змін здебільшого страждають законослухняні віруючі різних конфесій, а ситуація з зловживаннями в релігійній сфері особливо не покращується;
5. Останнього разу Верховна Рада України зверталася до ідеї боротьби з так званими “сектами” 16 січня 2014 року, коли були прийняті сумнозвісні “диктаторські закони”. Серед цих законів, які були просякнуті тоталітаризмом і зневагою до прав людини, були також положення про заборону екстремізму в діяльності релігійних організацій, що створювало плідний ґрунт для корупції та свавілля урядовців, адже за бажанням “сектою” чи “екстремістами” можна було б таврувати будь-яку релігійну спільноту.
Експерти-релігієзнавці підтримують занепокоєння правозахисників. Зокрема, Українська асоціація релігієзнавців готує роз’яснення для парламентарів, чому боротьба з “сектами” за допомогою законів лише погіршує ситуацію.
Під визначення “секта” можуть попасти будь-які релігійні спільноти, які мають на чолі сильного харизматичного лідера, який слідкує за дисципліною, переймається дотриманням віруючими релігійних доктрин, хоча можуть бути і інші характеристики. Однак головним ризиком є проблема застосування подібних законів! З нашим рівнем правосвідомості, проблемами із верховенством права, браком справедливого судочинства постраждалих від дії цього закону точно буде більше, ніж від уявних “сект”.
Саме тому, зазначає професор Филипович, російський тоталітарний досвід у протидії так званим “сектам” є зовсім не прийнятним для демократичної України.
Натомість, експерти закликають Верховну Раду України замість розробки небезпечних законодавчих ініціатив посилити парламентський контроль за діяльністю правоохоронних органів у боротьби зі зловживаннями в релігійній сфері. Зокрема, у кримінальній справі стосовно Сандея Аделаджа і фінансової компанії «Кінгз Кепітал», а також щодо своєчасного і об’єктивного розслідування викритих нещодавно журналістами фактів зловживань з боку Володимира Мунтяну, який очолює Всеукраїнській духовний центр «Відродження», та його спільників.
