Про трагедію в Парижі або не цілуйся з дияволом!
Західний світ славиться своїми спецслужбами та надійною системою охорони. Але все ж теракти в Парижі спричинили смерть 129 чоловік та поранення 352 людей. Чому таке сталося? Чи взагалі може уряд країни дати гарантію, що такого в ній не повториться?
Згадаймо відомі слова з псалмів: «Якщо Господь не стереже міста, то даремно пильнують нічні сторожі» (Пс. 127:1). Тут не говориться про те, що сторожа є не потрібною. Але звучить заклик покладати всю надію на Бога! Люди навколо стають все самовпевненішими та самонадійними. Так Біблія каже, що в останні часи люди будуть горді та самолюбні. І ми бачимо, що людство все ж не є захищеним, не дивлячись на технологічну озброєність та велику кількість засобів безпеки.
Люди забувають, як слід надіятися на Господа. Навпаки, люди починають загравати з дияволом. Ця трагедія розпочалася з простої бійки в п’ятницю ввечері в парижському клубі на концерті. Коли зазвучала композиція «Поцілуйся з дияволом» – почалися постріли. Дослівний переклад музичного гурту, який співав – «Орли смертельного металу» («Eaglesof Death Metal»). На превеликий жаль, смертельний метал дістався багатьом… Концертний зал уміщав півтори тисячі людей. Увесь він був заповнений.
Терористи могли увірватися і в храм Божий. Так, але там люди прославляють Бога. Вони з’єднані з Богом і до Нього йдуть, переходять у вічне блаженство. Та як же сумно, коли люди танцюють під пісню про сатану або слухають її, – і йдуть з життя… Але ж не тільки в Парижі люди «цілуються з дияволом»… Терористичні акти – через них ми маємо чути серйозний глас від Бога, Його важливе застереження про те, щоб ми перестали загравати з дияволом, продавати йому свої безцінні душі і від усього серця навернулися до Бога.
Василь Трубчик