Блог Сергія Головіна

Сила в безстрашності

Культура страху ірраціональна за самою своєю суттю, і тому їй найменше приділяється уваги в сучасному західному богослов’ї. Вона передбачає, що за кожною людиною, за кожним правителем, за кожним народом стоять невидимі сили, і статус людини визначається через ті духовні початки й влади, з якими вона в контакті. Ось як, приміром, слуги царя Венадада обґрунтовували поразку величезного сирійського коаліційного полчища нечисленним військом ізраїльтян: «Бог їхній є Бог гір, тому вони здолали нас, а коли ми воюватимемо з ними на рівнині, то вірно здолаємо їх» (1 Царів 20:23).

Ключовий образ у цьому вимірі – протиборство між різними духовними началами, духовна боротьба.

Вища мета тут − влада над невидимим світом. Основний акцент робиться на духовній безпеці, а праведність визначається як перебування в рівновазі щодо сфер духовної реальності. Порушення цієї рівноваги веде до поневолення, аж до одержимості – воля людини виявляється повністю підпорядкована волі духів, що контролюють її. Той, хто руйнує встановлений порядок у духовному світі, накликає на себе прокляття і, як результат, усілякі нещастя у світі матеріальному.

Спочатку призначенням людини було панувати над усім творінням. Але відвернувшись від Бога і послухавши лукавого, вона втратила цю делеговану їй Творцем владу. У підсумку сатана став «богом» віку цього (2 Коринтян 4:4), який підпорядкував собі людину. «Бо хто ким переможений, той тому і раб» (2 Петра 2:19).

Сферою впливу гріха на людину в такому розумінні є доля, причому, не тільки її власна, а й доля її сім’ї та її нащадків. Природна реакція при цьому – сховатися, спробувати приховати гріх, подібно до того, як одразу ж після гріхопадіння прабатьки намагалися сховатися «від лиця Господа Бога між деревами раю» (Буття 3:8). Так, школяр, який спізнюється, вирішує зовсім не приходити на урок, щоб не «потрапити під роздачу» вчительського гніву.

У страху перед духами злоби піднебесної грішна людина покладає хибні надії на амулети, заклинання, приношення, прикмети, знамення, гороскопи, реліквії, обереги, магічні формули – все те, що наш освічений вік зводить до поняття «забобон», тобто віра без підстави. Але марновірством усе це є лише для тих, хто знайшов істинну віру в Христі, і сили темряви вже не мають над ними жодної влади. Для інших же ці страхи так само реальні, як реальні й сили, що їх породжують.

Схожі статті

У цьому вимірі результат спасіння у Христі – набуття духовної влади, звільнення від ірраціональних страхів. Ісус виступає як Визволитель, а Його воскресіння знаменує перемогу над сатаною й усіма силами темряви: «А як діти є причетними до плоті й крові, то і Він їх також прийняв, щоб смертю позбавити сили того, хто має владу смерті, тобто диявола, та визволити тих, котрі через все життя через страх смерті були піддані рабству» (Євреям 2:14,15).

Двічі в історії стосунків Бога з людством Божа сила проявлялася особливим чином у численних чудесах і знаменнях. Вихід, що супроводжувався великими чудесами й знаменнями (Повторення Закону 4:34, 6:22, 7:19, 26:8, 29:3), був нічим іншим, як демонстрацією переваги Божої сили над духовною владою і начальствами Єгипту, нездатними протистояти істинному Богові.

Аналогічним чином і апостольське проголошення Доброї Звістки з чудесами й знаменнями (2 Коринтян 12:12) свідчило про владу, якою учні були наділені від Христа:

«І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої. І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п’ятдесят тисяч драхм. Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!» (Дії 19:18-20).

Читайте також:

У цьому вимірі ключовою категорією є поняття «духовної боротьби», яке в культурі «одновимірного» Євангелія не береться до уваги. Тема духовної брані пронизує весь текст Нового Завіту. Ось лише кілька найбільш явних вказівок: «Бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий» (2 Коринтян 4:4).

«Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з’явився Син Божий, щоб знищити справи диявола» (1 Івана 3:8).

«Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його! Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських. Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби» (Ефесянам 6:10-12).

«Бог же світу розтрощить сатану під ногами вашими незабаром» (Римлянам 16:20).

 

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button