Поезія

Пробач – Степан Коцан

Пробач мені, я дуже винен, Боже!
0, якби міг я час назад вернуть!
І в цьому світ мені не допоможе,
Лиш Ти змінити владний мою путь.
Бо сам я путь, що йшла у пекло, вибрав,
Й по ній я, не задумуючись, йшов,
Та Ти мене з безодні аду вирвав.
Серед загублених уже мене знайшов.
Мій Господи, чим же віддячить можу
За ту ціну, якою оплатив
Моє життя змарноване, мій Боже,
В великій милості Своїй – Ти все простив!

Я йшов у пекло – Ти змінив дорогу,
І кожним подихом я хочу прославляти Тебе,
Великого і Люблячого Бога!
Бо що, крім цього, можу Тобі дати?

Ось все моє життя – довірюсь лиш Тобі я,
Куди волієш, Господи, туди мене й пошли,
Щоб моя Віра, і Любов, й Надія світили
Всім,щоб лиш до Тебе йшли!

Більше поезії:

 

Степан Коцан

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button